– Мамо-тату, на день народження я хочу новий телефон, – казала Леся. – Цей у мене вже старий і глючить
– Мамо-тату, на день народження я хочу новий телефон, – казала Леся. – Цей у мене вже старий і глючить. – Гаразд, дочко, побачимо, – сказав серйозно батько
– Чому ти вчора не прийшла? – у голосі сестри чувся закид. – І навіть не подзвонила. Чи ти забула, що у мене був день народження? – Не забула, – кинула у відповідь Ліля. – Ну, і?
– Чому ти вчора не прийшла? – у голосі сестри чувся закид. – І навіть не подзвонила. Чи ти забула, що у мене був день народження? – Не
– Ну, що – може, за синочком, татку?
– Як же так, люба? Я ж, начебто, все передбачив! – дивувався чоловік, маючи на увазі засоби контрацепції – тест показав дві смужки. – Наче – в саду,
Так, працюють усі! Але я працюю на трьох роботах одночасно, а ти як працював на одній і не напружувався, так і працюєш! А чому я працюю? Чому? Тому що ми сплачуємо кредит за твоїх батьків! Я втомилася! Ні ти, ні твої батьки нічого не робите, і тільки я тягну цю лямку!
Олена прийшла з роботи, переодягнулась і пішла на кухню. Там вона стомлено опустилася на табуретку і заплющила очі. Скільки минуло часу: хвилина, дві, п’ять? З цього стану її
Оксана прокинулася під ранок. Вона лежала із заплющеними очима, і прокручувала в пам’яті вчорашню неприємну розмову з чоловіком
Оксана прокинулася під ранок. Вона лежала із заплющеними очима, і прокручувала в пам’яті вчорашню неприємну розмову з чоловіком. Сергій приїхав з роботи, як завжди останнім часом, пізно. Оксана,
Коли чоловік за обідом оголосив всій родині, що вона «загуляла на старості років», Ніна не стала ні виправдовуватися, ні плакати. Вона мовчки встала, дістала телефон та ввімкнула запис
Коли чоловік за обідом оголосив всій родині, що вона «загуляла на старості років», Ніна не стала ні виправдовуватися, ні плакати. Вона мовчки встала, дістала телефон та ввімкнула запис.
– Ну як у вас так виходить, Аню? Зарплати в нас чотирьох практично однакові, але у вас завжди є і гроші, і їжа, а в нас то пусто, то густо
Андрій і Юра були рідними братами з різницею у віці 7 років. Дорослі хлопці жили вдвох у трикімнатній квартирі, а їхня мати — по сусідству з вітчимом. Брати
– Мені так не хочеться тебе надовго лишати! – схлипнула Ліда, – От якби у нас були діти … – Лідо, тільки не треба заводити цю стару шарманку про дітей. Ми з тобою це обговорювали не раз, – з розпачем вимовив Віктор, трохи відсторонившись від дружини
– Вітя, допоможеш мені речі зібрати? – попросила Ліда, поклавши голову на плече чоловіка, який сидів поруч і захоплено дивився футбол по телевізору. Чоловік окинув дружину невдоволеним поглядом
– Іро, ти що твориш? Ти з глузду з’їхала? Це ж рідні люди! Як ти з ними поводишся? – Це вони зі мною як поводяться? – спокійно запитала Ірина. – Цілий день я сама працюю, готую, прибираю, мию. Ви тільки їсте та критикуєте! Я втомилася
Ділянка дісталася Ірині від матері три роки тому. Вісім соток у садовій спілці “Мрія”, старий дерев’яний будинок з верандою, дві яблуні, парник, кущі смородини та полуничні грядки. Мама
– Ганно, Ганнусю, – голос сусідки тітки Наді був схвильованим. – Ти тільки не хвилюйся, але у вас трапилося нещастя. Будинок згорів!
– Ганно, Ганнусю, – голос сусідки тітки Наді був схвильованим. – Ти тільки не хвилюйся, але у вас трапилося нещастя. Будинок згорів! – Дякувати Богу не весь, а

You cannot copy content of this page