– Загалом, Даня хоче поїхати з нами. Поліна повільно закрила каталог. – Це мала бути наша відпустка! Романтична. Ми два роки планували, чекали. – Я розумію, але він теж хоче на море. Віка каже, він весь рік добре вчився. – Він дивиться на мене, як на порожнє місце! – Полін, він же підліток. – Він ненавидить мене, Артеме!
– Післязавтра премію отримаю і відразу все оплачу, – Поліна перегорнула сторінку каталогу, де засмаглі люди на білих лежаках виглядали непристойно щасливими. – Уявляєш, Артеме? Десять днів! Море!
– Ви репетитор Михайла? – Так, а з ким я говорю? – З його батьком, – Ігор говорив уривчасто, різко, – річ у тому, що моя дружина найняла вас без мого відома. І тому я вимагаю повернути усю суму
Ігор увійшов на кухню і похмуро глянув на дружину. – Вечеря готова? – спитав він. Катя кивнула. На плиті стояв суп, у духовці томилася курка. Мишко робив уроки
– А Ви, перепрошую, хто?
Інна Віталіївна відключила телефон. Очі її блищали від щастя. – Павло, – голосно покликала вона чоловіка, – Олеся, внучка завтра приїжджає. Чуєш? Аж на три дні! – Ой!
– Женя …, скільки ж ми з тобою не бачилися? – Сорок років, Віра …, але я тебе впізнав, відразу … Ти поспішаєш? Може посидимо де? – У мене справи, Женя, я не можу ось так взяти і все відкласти, вибач … – Добре … Може телефон залишиш?
Віра сиділа біля вікна в маршрутці, хотілося спати. Ніч була неспокійною, снилися кошмари. На проході стояв сивий чоловік і весь час витріщався на неї. Було ніяково від його
-Мамо, ти чого так поводишся?! – здивовано запитав він у слухавку. – Чому ти досі не прийшла, хоч глянути на своїх внучок?! Вже пару місяців пройшло!
Відносини Марії зі свекрухою складалися непогано. Звичайно, виходячи заміж, дівчина наслухалася безліч історій про сварки невісток з матір’ю чоловіка, тому переживала, яка свекруха буде в неї самої. Ніна
– Соваєтеся ще? А прогули вам на тому світі ще не ставлять? Може, вас там уже зачекалися? То ви б не затримувалися! Життя прожили, та й годі небо коптити! – Відписуйте на мене квартиру із майном! Або на Лєнку, вона зі мною все одно поділиться! – Заявив син
– Куди ж ми поїдемо на старості? – важко зітхнувши, спитала Марія Захарівна. – Хоч куди! – зло кинув Гліб Вадимович. – Вибирай місце на карті! Нам будь-яке
– Мені нема до кого звернутися, мати не хоче брати Грея до себе! – Заходь, що трапилося? Стас простяг Люсі невеликий папірець і відвернувся. – Це не вихідні, Люсю, не тиждень, це надовго! Люся пробігла очима по написаному. – Тебе забирають? Туди? Люся не змогла вимовити вголос. Стас кивнув
Увечері похолоднішало, і в босоніжках страшенно мерзли ноги. Люся вийняла з сумки шкарпетки й вдягла їх. Іти додому по пустельній вулиці одній було страшно. Інтернет-знайомство, що так стрімко
Ніна Петрівна добре пам’ятає той день, коли їй довелося вирішувати долю чужої дитини
Ніна Петрівна добре пам’ятає той день, коли їй довелося вирішувати долю чужої дитини. Була середа, чоловік прийшов з роботи раніше, ніж зазвичай, похмуріше хмари. Без слів Віктор простяг
– Не вірю! Мама не могла так вчинити…
Катя йшла додому. Їй було дуже сумно, навіть скоріше боляче. Сьогодні Олег оголосив, що скоро одружується. А ще рік тому він залицявся до неї, а потім раптом різко
– Ех, мамо, мамо… Вона що не любить – на всю котушку, що обожнює – усією душею! Її не виправити
– Доню, у нас біда, – дзвонила Юлія Станіславівна до своєї старшої дочки Лізи. – Що сталося? – стривожилась та. – Ти ж чула, що у Максима з’явилася

You cannot copy content of this page