Життєві історії
– Наташа, де ти??? Швидше накривай на стіл, за пів години прийдуть гості!! Що в нас із їжі? Наталка, яка саме фарбувала останнє пасмо, так сіпнулася, що мало
Завірюха за вікном кружляла останні сніжинки року, що минає. У квартирі пахло мандаринами та ялиновими гілками. Олена міцніше затягнула пояс на махровому халаті. На столі перед нею лежав
Ліда була красунею. Але належала до того типу жінок, чарівність яких змушувала не думати про красу. З ними просто хотілося бути поруч. Такою була Ліда. М’яке, гладке русяве
Лариса сиділа на кухні у дачному будинку та перераховувала гроші від квартирантів. Дванадцять тисяч гривень. З них п’ять на продукти, три на дрова для дачі, дві на ліки,
Тетяна Марківна була дуже незадоволена вибором сина. – Тридцять років не одружувався. Вибирав, – зітхала жінка. – Ось і вибрав. Що він у ній знайшов у цій Оксані?
Людмила сиділа на кухні, акуратно складаючи в конверт гроші. Вона рахувала їх уже десятий раз, щоб точно вистачило. До дня народження її коханого Ігоря залишалося два тижні, а
– Це ж мій брат, йому нема куди йти, – суворо сказав чоловік. – І … подобається тобі чи не подобається… А виганяти я його не буду. Тож
– Аліно, мамо питає, ти приготуєш на новорічний стіл печеню і ті рулетики з баклажанів, які минулого разу всім так сподобалися? – поцікавився Олег. – На жаль, ні.
– Ірино, а нам горобина чорноплідна потрібна? – питання чоловіка для Іри прозвучало якось несподівано. – Що означає – потрібна? Ну, росте вона біля паркану, їсти не просить.
Ольга Іванівна, дивлячись у дзеркало, поправила на шиї нову бірюзову хусточку, поправила рукою каштанові з сивиною кучері, взула туфлі на невеликому каблучці і, посміхнувшись своєму відображенню, вийшла за