– Кому я, така негарна потрібна? Від мене всі мужики на селі сахаються… А Федько насамперед. Він і пліткує зі всіма якраз про мене та прізвиська складає різні мені…
Тетяна крутилася на кухні та поглядала у вікно. Сьогодні вона чекала гостей. Приїжджала її єдина племінниця! Стіл був накритий, а свіженький пиріг стояв під рушником. Марійку, доньку рідної
– Не хвилюйся, мамо! Вона не отримає жодної гривні! – Хвалився чоловік, не знаючи, що дружина його підслуховує
Марина поверталася додому втомлена. Був звичайний осінній вечір – будній, сирий. У пакетах – хліб, молоко, пачка гречки, яблука. У під’їзді, як завжди, пахло вогкістю та вареною капустою,
Раптом Олена все зрозуміла – що бумеранг її наздожене. Що посієш те й пожнеш
В житті в Олени все складалося просто прекрасно. Батьки живі, здорові, чоловік хороший, кохана донька. Працювала Олена вдома, що теж неймовірно полегшувало життя. Квартира своя, в хорошому районі.
– Ось, ось. Я й сама її побоююся, її язика гострого. Тобі ще добре, ти її не часто бачиш, а нас тільки паркан і відокремлює. Зайвий раз боїшся на очі показатися, адже вона причину посваритися з повітря знайде
– Віро, ти мені знову решту неправильно дала? Що віями своїми кліпаєш? П’ять гривень собі залишила? Не вмієш торгувати, не берись. Я ще Віктору поскаржуся, що в продавчині
– Тату, ти що, кота завів? – здивувалася дочка Людмила, яка приїхала на вихідні
Петро Васильович із роздратуванням дивиться у вікно. Ось знову цей рудий кіт сидить на його грядках! Вже третій день поспіль. Спочатку помідори пом’яв, вчора в огірках спав, а
Номер більше не обслуговується
Юра набирав номер матері знову і знову, але йому відповідали холодно, незмінно: «Номер більше не обслуговується.» Він не дзвонив їй два роки. Дружина поставила перед вибором – вона
– Квартиру одразу продамо, – продовжувала дочка. – У центрі зараз такі ціни! Мільйонів сім мінімум. Навпіл – і можна взяти нові. – І дачу теж. Там ділянка велика, соток дванадцята. Забудовники відірвуть із руками. Пакет вислизнув із моїх рук…
– Головне, щоб в лікарню надовго не потрапила, – Ольга сьорбнула чай з мого улюбленого кухля з трояндочками. – А то лише витрати. Пам’ятаєш Вєрку із третього під’їзду?
— Прокинься, Світлано! Яке розлучення на сьомому місяці? Куди ти підеш із дитиною?! До мене на шию, так мені вистачає хворого чоловіка!
Світлана приїхала додому від батьків. Незважаючи на свій вже округлий живіт, вона заміняла матір у догляді за батьком, поки та лежала в лікарні. Останнім часом батько здав, хоча
– Я працювала! У мене діти, сім’я!  – Саме так! Сім’я в тебе є, а в мами була лише я. Тому і будинок мені дістався! Справедливо ж?
– Не смій мене шантажувати! – закричала Наталя, хапаючись за одвірок. – Ти не маєш права так зі мною розмовляти! – Маю! – відрізала Валентина, не зводячи очей
– Ну що вдієш, Барсику, раз так сталося. Немає більше твоєї господині в живих, це життя, брате ти мій, житимемо разом! – Та у тварини були свої “плани”
Нарешті Ганна з Григорієм дочекалися, коли син Матвій одружився і привів дружину до квартири. У них  трикімнатна квартира, й ще до весілля Матвій про це розмовляв з батьками.

You cannot copy content of this page