Головна

Життєві історії

Я теж твоя дочка, мамо, кричало все всередині, наздожени, обійми, хоча б обдури … Я вдам, що повірила, я погріюсь трохи в променях, хоч і вдаваного, але материнського кохання…
Життєві історії 0
– Лілю, ви ж сестри! Ти що? Мама вичікувально дивилася на Лілю, змушуючи поглядом вибачитись і зробити так, як просить мама, як буде правильно. Але, дивна річ, Ліля
– Що? Вона на яхті за твої гроші, а ми тут із її дітьми вовтузимося? Ти сам про що думав, коли давав їй гроші? Якщо так, то завтра я з нашими дітьми їду на екскурсію, а ти розважай своїх племінників сам!
Життєві історії 0
Михайло розмовляв по телефону. Олена відразу зрозуміла з ким. Сестричка! Звичайно, знову ця Іринка. Мила молодша сестра чоловіка. Ось не сидиться їй удома, все їхати треба кудись. Мишко
Нарешті чоловік вирішив поїхати в Польщу на заробітки, робота там є завжди, знайомий його поїхав, та повідомив, що Олексій теж може приїхати. Оксана зраділа: – Давай, їдь, хоч заробиш, бо в сина вже дитина народилася, наш онучок, теж треба чимось допомогти їм.
Життєві історії 0
Оксана в молодості була симпатичною та стрункою. Їй довелося вибирати собі чоловіка, бо Михайло та Олексій майже одночасно, освідчилися їй у коханні, і запропонували заміж. І хоча вона
–  Знаєш, Насте, – почала Тетяна вкрадливо, – ти щоразу приходиш на все готове! У чужу квартиру, за чужий стіл, на організоване кимось свято. І при цьому поводишся так, ніби заплатила за це зі свого гаманця! – Не подобається тобі ікра – не їж! – Хочеш викрутасів – готуй сама. І поради тримай при собі, доки про них не просять. Тому що це хамство, а не ознака смаку!
Життєві історії 0
– Мамо, ти тільки не злись, але Оля знову покликала Настю, – тихо сказав Андрій, втягнувши голову в плечі. – Знову?! Ти ж казав, що її не буде!
-Доню, ти не подумай поганого! Я не безпритульний. Звати мене Михайло Семенович. Я приїхав до дочки. Це важко розповідати….
Життєві історії 0
До Нового року залишалося кілька годин. Всі співробітники давно розбіглися додому, але Іру ніхто не чекав… Щоб не виходити на роботу другого січня, вона вирішила зробити роботу наперед.
– Поганий він зовсім, Антоне. Серце… Лікар сказав – лічені дні. Все кличе тебе, все питає, чи не приїде син? – А як же… він же сказав, що не чекає… – Що чоловік сказав у серцях – одне, а що на душі – зовсім інше. Ти ж єдиний син…
Життєві історії 0
Антон довго стояв біля вікна потяга, дивився, як мелькають за склом знайомі місця. Он той берег, де вони з батьком рибалили. А ось міст через річку – скільки
-А за що саме ти вибачаєшся? – уточнила Тетяна. – За те, що залишив мене? За те, що в тебе навіть не знайшлося сміливості відкрито це мені сказати? Чи за те, що лишив мене заради моєї найкращої подруги?
Життєві історії 0
Таня сиділа на дивані, підібгавши під себе ноги, і читала цікаву книгу. Їй уже кілька разів здавалося, що вона чула десь в квартирі дзюрчання води. Але в працювала
– Кохана, ну невже не можна було постаратися? Пересолено, це їсти неможливо! Ти ж сидиш вдома, ніяких турбот, ну навчися вже краще готувати!
Життєві історії 0
– Напевне це не моє. А може, це і на краще, що ми розлучилися зараз. І дітей не завели, – казала Оксана подрузі. – І слава Богу. Я,
–  Тож не зли невістку! Хочеш бачити онука – посміхайся і махай. Пізно пити боржомі! – Порадила подруга
Життєві історії 0
– Любов Борисівно, а хто вічно товкмачив, що хоче онуків? Ось тепер і сидіть! Мені теж жити треба, між іншим. –  Поліно, але ж два тижні? Ти з
– Мамо, я нічим не можу тобі допомогти з твоїми страхами! Якщо боїшся тиску, звертайся до кардіолога, не до мене! – Застудилась – виклич лікаря додому! Я привезу бульйон, привезу компот, але не треба влаштовувати балаган із кожного нежитю
Життєві історії 0
– Ну що, доню, я до вас! У горлі першить, і, здається, температура підіймається. Доглядатимеш мамку? – Галина говорила про це так радісно, ніби курс долара впав до

You cannot copy content of this page