Життєві історії
– Вірко, ну чого ти там заколупалася, – промовив Мишко, коли вона нарешті вискочила з дому, – запізнимося до школи. Навчалися вони в одному класі. – Гарячий чай
Наша Танечка вже давно про свого хлопця розповідала, та все ніяк його не приводила. Ми з чоловіком вже жартували, що побачимо його на весіллі. А вона пояснювала, що
Віра сиділа в нотаріальній конторі та перечитувала документи втретє. Чоловік залишив їй не лише квартиру, а й накопичення на банківському рахунку. Сума була не космічна, але для неї,
На старому, пошарпаному ринку, де асфальт тріскався від спеки, а повітря було густим від запаху перезрілих помідорів, гнилих кавунів і чийогось важкого дихання, біля прохідної сидів Гена –
Микола встав з ліжка і повільно пішов у сусідню кімнату. У світлі нічної лампи, підсліпуватими очима, глянув на свою дружину. Він присів біля неї, прислухався. – Наче все
Майже цілу ніч Галина не спала. О 2-й годині ночі чоловік боляче тицьнув її у бік і вилаявся, – Припини хропіти, дістала! Так, Галина почала похропувати уві сні,
Те, що він бовдур, Олег зрозумів тільки зараз, за два роки після того, як не стало його мами. Вона одна працювала, але вони мали хорошу трикімнатну квартиру і
Кіт сидів на кухні навпроти незнайомої жінки й слухав, як вона, дивлячись на нього, говорила тихим голосом: — І що мені з тобою робити? Говорила ж я бабусі,
Ганна Петрівна сиділа на кухні та перебирала старі фотографії. Вже вісім років, як не стало її коханого чоловіка. Ганна вдавалася до спогадів. Несподівано заскрипіли вхідні двері. Ганна Петрівна
За вікнами двоповерхового будинку була хуртовина. Тетяна стояла біля панорамного вікна вітальні, спостерігаючи, як сніжинки повільно вкривають доріжки у саду. Цей будинок дістався їй після розлучення — колишній