Було в батька три дочки…
Було в батька три дочки. Дві красуні, такі, що люди дивувалися, а третя – маленька, худенька, горбатенька. Тільки одні очі на обличчі й виблискували. У полі їй працювати
— З днем народження! — Що застигла як статуя? – рявкнула Алла. – У мене рука зараз відніметься цю картину тримати. Пустиш чи як?
Ніхто не приїхав на іменини. Ганна цілий день стояла біля плити, готувала улюблені страви дітей і онуків, навіть у районне селище з’їздила, щоб купити заморський авокадо і смердючі
– Ну, брате, завтра заручини, а там і весілля не за горами. Закінчиться наше з тобою  солодке життя, і дівчата… – з усмішкою говорив другові Антон. – Ну, чому ж закінчиться. Дружина ж не стіна, як кажуть…
– Треба в п’ятницю як слід відіспатися… – Даша відчинила шафу і дістала звідти одну зі своїх нових суконь. –  А що? – ліниво простягнув Антон, лежачи на
– Катю, слухай, я таки вирішив продати машину! Повертайте ключі! – У сенсі? Ти ж подарував нам її на появу онука! – Дочка здивовано округлила очі
– Катю, слухай, я таки вирішив продати машину! Повертайте ключі! – У сенсі? Ти ж подарував нам її на появу онука! – Дочка здивовано округлила очі. – Не
– Тобто, я тут – ніхто? А коли університет закінчу, мені навіть тимчасово зареєструватись не буде де? А Ліда у будинку зареєстрована? – Звичайно! Ми з батьком дали згоду – адже вона дружина Льоші. – Зрозуміло. А я, значить, Льоші не сестра, а вам не дочка!
У четвер після лекцій Каті зателефонувала мама: – Катюша, ти не могла б завтра додому приїхати? – Щось сталося? У мене завтра та в суботу заняття. Можу тільки
– Слава Богу, що моя Наталка не така…
– Андрій, я рибу купила, – з порогу заявила Наталя чоловікові, – приготуєш? Ти так добре, акуратно чистиш її і смажиш із такою апетитною скоринкою: я так не
– Не наша порода! – Заявила свекруха, неначе тавро поставила…
Зоя була несамовита від гніву: та як міг її Кирило вимагати таке? Її Кирило! Хіба вона давала хоча б найменший привід для підозр? І ось нагорода за вірність
– Я ось зараз подумала, що ми з тобою, мабуть, якась неправильна сім’я
– Як добре, що у мене є ти, – сказав Олександр, обіймаючи дружину. – А я щаслива, що ти зі мною! – відповіла Ольга. – Ну а з
– Дивні істоти ці жінки. Ну, начебто все добре. Живи собі і радуйся, а вони… Плачуть!
Вона прийшла до притулку… Пахло там жахливо. Притулок був дуже бідним і існував надголодь, як кажуть. Загалом, вона прийшла сюди лише з однієї причини – вирок суду. Сто
За смачною вечерею, Гліб і Соня крадькома поглядали один на одного та обидва згадували першу спільну вечерю – одну сардельку на двох
Змучена холодом і безсонням кішка намагалася знайти притулок, щоб подрімати хоча б кілька годин. Голод теж дошкуляв, але вона до нього звикла, гірше було з переслідуючим усюди морозом,

You cannot copy content of this page