Життєві історії
– Мамо, ти ж сама бачиш, що заважаєш! – Поліна безцеремонно запхала в дорожню сумку стос вовняних кофт. Блискавка на сумці розійшлася, дочка з досадою смикнула бігунок назад
Вона стояла біля хвіртки, ніби вкопана в землю, і чужий, ніби фальшивий, сміх родичі вʼїдався в слух. З дачі линули дзвін келихів і запах шашлику, що розлітався у
Ірина накривала стіл. Залишалося пів години до приходу гостей. Привід був гідний – День народження чоловіка Олексія. Родичі повинні приїхати одразу всі. Тамара Петрівна, тітка Олексія, приїхала в
Виходячи заміж за Сашка, Наталя була впевнена, що це один раз і на все життя. Вони з Олександром були немов створені один для одного. У їхніх поглядах на
Ірина прокинулася того дня з почуттям, ніби попереду на неї чекає щось важливе, хоча це була зовсім звичайна субота – за вікном світило червневе сонце, на подвір’ї хтось
Грім прокидався раніше Раїси, рівно о шостій, без будильника. Вставав з підстилки, потягався, цокаючи кігтями по лінолеуму, йшов на кухню, пив воду з миски, потім повертався до ліжка
– Юлю, на неділю нічого не плануй, гаразд? Нас запросили на свято, – Діма повідомив про це так буденно, що дружина вирішила, – йдеться про день народження його
Кавомашина в приймальні генеральної директорки сичала так надривно, ніби збиралася катапультуватися крізь вікно. Я відвернулася від панорамного вікна, за яким крізь листопадову мряку ледь проступали вечірні вогні Києва,
— Розлучатися я не хочу, забагато метушні. Але й жити з тобою далі теж не збираюся, — ці слова пролунали з вуст чоловіка наче вирок. Інна спочатку навіть
— Звільніть квартиру по-доброму, або далі вже розмовлятимемо через суд, — спокійно, але з непереборною рішучістю попередила Аліна родичів свого чоловіка. Ці слова пролунали в її власній оселі,