Життєві історії
– Яка чудова картина, – посміхалася Оксана своєму, мабуть, уже колишньому чоловікові та своїй… сестрі. Вона, до речі, не випадково опинилась у цій квартирі, що здається подобово. Вона
– Діду, ну що ти там возишся, автобус через годину вже, ще треба сумки донести, – квапила чоловіка баба Ніна. – Так одягнутися ж треба по пристойному, ось
– Чула, Нінка з Борисом розбіглися? -Та чула, – Таня похитала головою, – Оль, ну от як? Він же їй проходу не давав, згадай … Він же її
– Біжімо швидше! А то твої тітки все собі захоплять! – Мама впевнено тягла Олю за руку, вони удвох мчали в метро по перону. Оля волочилася слідом. –
– Заповіт складено на користь Катерини Андріївни Соловйової. Будинок, земельна ділянка, ощадний рахунок. Повністю! Нотаріус Ірина Павлівна читала рівним голосом без інтонації. Як читають звичні тексти. Дядько Микола
Микола швидко йшов по осінній вулиці. До початку уроків залишалося всього п’ятнадцять хвилин, і він дуже поспішав. Раптом він помітив, що з газетного кіоску на нього дивиться дівчина
О пів на сьому. Вібрація телефону на тумбочці. Я знаю, хто це не дивлячись. Юля. Моя кохана, вічно втомлена дочка. – Мамо, ти спиш? – у голосі Юлі
Наталка сиділа вже другу годину і дивилася в підлогу, вона ніколи не думала, що з нею може статися таке. Коли минулого року подружка Олеся спіймала свого Сашка з
– Валю, зрозумій, у них зараз просто важкий період! – У них завжди… просто… важкий період! Олег умовляв мене впустити до нас у будинок свою маму, Марію Петрівну,
– Мамо, тобі ж пенсія прийшла? – Каріна ще не роззулася, а вже питала. Я варила пшеничну кашу, найдешевшу крупу, ту, що продається по акції. Звісно, прийшла. Куди