– Та кому він потрібний! – Сміялася Катя, коли подруги дивувалися її рішенню відправити чоловіка працювати на вахту. – Ви його бачили? – Лисий, пузо стирчить, а хропе так, що сусідка баба Маша уві сні підстрибує! Ні, дівчата, відпускаю я його з легкою душею: і відпочину від нього, і гроші нарешті в хаті з’являться. Але доля розпорядилася інакше
– Та кому він потрібний! – Сміялася Катя, коли подруги дивувалися її рішенню відправити чоловіка працювати на вахту. – Ви його бачили? – Лисий, пузо стирчить, а хропе
– А чого це ти раптом розщедрився? – Може, накосячив десь, а тепер сліди заначкою замітаєш? – Вирвалося у дружини
– Гарний у тебе мужик, Вірко, – хитро примруживши очі, – сказала Ганна, проходячи повз палісадник Михайлових. Віра якраз прибирала листя. Вересневе сонце заливало яскравим світлом усю округу,
– Набрид ти зі своєю роботою, слухати не можу! Нема сил? Не тягни, тільки стогнати не треба! – Гаркнула мати
Мати приїхала у сім’ю сина з іншого міста. Була святкова вечеря, і син розповів, як втомлюється: – Розумієш, мамо, йду о шостій і повертаюся о дев’ятій вечора. Субота
– Вам, Вікторе, згідно зі шлюбним контрактом, який ви підписали не дивлячись перед весіллям, належить лише особисте майно, придбане до шлюбу. А це, якщо я не помиляюся, пара валіз з одягом та старий ноутбук…
У будинку ще пахло ладаном та свіжою випічкою, а у великій кімнаті, заставленій столами, родичі з Тернополя вже затягли тиху, тягучу поминальну пісню. Олена вийшла на кухню, щоб
– Мамо, а може у нього інша адреса? Як тата знайти, він же не може від нас ховатися? – Ой не знаю. Але адреса точно його! Там великий будинок в селі, батьки там живуть, і він не збирався нікуди їхати. Просто, мабуть, злякався, чи свою сім’ю завів, не захотів тебе бачити
Дев’ятирічна Даша акуратно розклала перед собою подвійний листок паперу, вирваний з середини зошита, і стала писати батькові листа. Мама була поруч і весь час підказувала їй, що можна
Маргарита стояла біля мокрого вікна і з сумом дивилася на подвір’я. Там складала в машину останні речі її сусідка, з якою вона прожила пліч-о-пліч багато років. Жаль було розлучатися з Аллочкою, її найкращою подругою
Маргарита стояла біля мокрого вікна і з сумом дивилася на подвір’я. Там складала в машину останні речі її сусідка, з якою вона прожила пліч-о-пліч багато років. Жаль було
– Ти сказав, що ти мені нічого не винен! Сусідка так передала, і я їй вірю. Добре, Максиме. Ти мені нічого не винен. Але і я тобі більше нічого не винна! Ні квартиру, ні гроші – нічого! Живіть, як хочете
Коли син переступив поріг мого будинку з цією своєю Регіною, я ще й подумала: даремно шарлотку пекла. Максим приїжджав рідко, без попередження і завжди з якоюсь справою. Просто
Це був справжнісінький роман, як у кіно – вони разом ходили на кава-брейки, гуляли ввечері за ручку містом, а коли місто накривали сутінки, вони відчайдушно цілувалися. Але, як і належить для таких романів, він закінчився в залі очікування вокзалу
Це було кохання з першого погляду. Вікторії було двадцять один, і вона вперше поїхала на наукову конференцію – у неї навіть усної доповіді не було, тільки стендова, але
– Ти ж розумна жінка, – повторював чоловік. Я мовчала, а потім не витримала при гостях
Кран у ванній тік стільки, скільки ми були одружені. Вадим обіцяв полагодити щонеділі, а в понеділок забував – і так по колу, поки шпалери за трубою не пішли
Посеред кімнати стояв накритий стіл з різними смаколиками. А за столом, серед гостей сидів незнайомий хлопець років тридцяти! -Ага, все ясно! Для мене значить, – подумала Ольга
Ольга зайшла у квартиру подруги, оглянулася навкруги і одразу все зрозуміла! Все було підлаштовано спеціально! Посеред кімнати стояв накритий стіл з різними смаколиками. А за столом, серед гостей

You cannot copy content of this page