Життєві історії
Оксана повернулася до рідного села у свій будинок. Добре, що ще не продала, адже майже повелася на вмовляння сина. Вже і покупця знайшли, але він виявився дуже примхливим.
– Юля, що ти вирішила? Продаємо бабусину квартиру? – нетерпляче спитав Артем у дружини. – Чи ти хочеш усе життя просидіти у злиднях? – Зрозумій, бізнес вимагає початкового
Людмила всоте поправила серветки на столі. Глянула на годинник. До приходу гостей залишалося ще пів години. Її шістдесятиріччя – подія, до якої вона готувалася з особливим трепетом. Роки
Софійка, Соня! Дідусь із бабусею інакше внучку й не називали. З того часу, коли Софія залишилася без батьків і дівчинка переїхала до бабусі, вона стала для них світлом
Генка стояв посеред гамірного базару, стискаючи в кулаці єдину монету. Одну гривню. Цілий стан для семирічного хлопця, особливо коли живіт так зрадливо бурчить, що здається, його чують навіть
Сьогодні у Надії день народження. Звичайно треба було б назвати її на ім’я по батькові, адже їй сьогодні сімдесят три, тільки от не любила Надя коли її так
Поліна стояла біля свіжої могили, не помічаючи ні дощу, ні людей, які почали розходитися. Цвинтарну землю вкривали штучні квіти та вінки зі стрічками. Поруч залишився тільки чоловік, переминаючись
– Ти знову збираєшся йти у цій сорочці? Олександре, у тебе там пляма від кетчупу з минулого разу! – Надія ледь утримала роздратування, дивлячись, як чоловік риється у
– Ти що, під мухою? – Здивувалася Катя, стоячи в передпокої з малюком на руках. – Так, трохи, – похмуро відповів Євген, зняв черевики й недбало кинув їх
– Якби я хотів колупатися в землі, я поїхав би в село до твоєї матері! – невдоволено відповів Роман. – А я купив дачу, щоб тут відпочивати! –