– Це що за пограбування серед білого дня? Вісімдесят гривень за десяток яєць? Вони що, золоті? – Зойко, ти глянь! Фермерські, чи бачите. А чим вони від магазинних відрізняються? Хіба що ціною! – Другий голос змусив Галину здригнутися
– Це що за пограбування серед білого дня? Вісімдесят гривень за десяток яєць? Вони що, золоті? Дзвінкий голос розрізав ранкову метушню фермерського ринку. Галина навіть не підвела голови
— Синочку сказав, що ти отримуєш непогані гроші. А я тут подумала… може, ви мені орендуєте квартирку неподалік? Щоб я могла наглядати за вами…
— Синочку сказав, що ти отримуєш непогані гроші. А я тут подумала… може, ви мені орендуєте квартирку неподалік? Щоб я могла наглядати за вами… Лариса завмерла. У скронях
– Мати сплатила вам весілля, моя дружина, Юля, дарує вам медовий місяць, а я, як справжній мужик… Дарую… Квартиру! – Гордо промовив брат, а його дружина від почутого, ледве не втратила свідомість
– Едіку, треба поговорити! – Після привітання на весіллі, дружина, Юля, змінилася в обличчі. Від ввічливої ​​усмішки не залишилося й сліду. – Ходімо, вийдемо на вулицю. Щось душно
«Яка ще спадщина? Хатинка в селі, повна клопів?» — єхидно сміялася свекруха, вихопивши мікрофон у матері нареченої на весіллі. Проте та не розгубилася й гідно відповіла
Білосніжна сукня, переливаючись на сонці, ніби чарівний водоспад, м’яко спадала вниз… Це був найзворушливіший момент у житті Світлани – бачити свою доньку у весільному вбранні. — Господи, Наталочко,
— Ви ж не проти, якщо ми залишимося у вас? — запитав брат. — Готель коштує дорого, а у вас тут так багато місця
Валентина та Михайло переїхали до обласного центру кілька років тому, прагнучи знайти гідну роботу. Їхні шляхи перетнулися в одному офісі, де вони почали співпрацю. Спочатку спілкування було виключно
– Я їду в Італію! А в тебе буде час подумати. – Про що? – Про те, чи ти зможеш жити з жінкою, яка не просить у тебе грошей на колготки! З жінкою, яка сама обирає, куди поїхати, та що купити! З жінкою, яка може без тебе обійтися
Тарілка розбилася об стіну, обсипавши кухонну підлогу розсипом білих уламків. Ганна завмерла, притиснувши долоню до губ – не з переляку, від здивування. За двадцять п’ять років шлюбу Віктор
Дорога свекруха, запрошую Вас на наше розлучення! Ваша невістка Оксана
Коли син відчинив двері, Людмила з порога злякано запитала: – Ти один? -Так … – здивувався Євген. – А Оксана? Де вона? Вона що, вже пішла? – Ну,
– Ти ж купуєш продукти, то давай гроші на молоко, – пролунав голос чоловіка. – Ти зараз серйозно? На молоко? – Ну, а що? Ти ж сама сказала, що ти відповідаєш за продукти. Чого тепер обурюєшся? – Роздратовано сказав він
– Ти ж купуєш продукти, то давай гроші на молоко, – пролунав голос чоловіка. Я моргнула, ніби не дочула: – Ти зараз серйозно? На молоко? Я тільки-но увійшла
– І навіщо тобі така дружина? – вигукувала свекруха. – А я тобі одразу казала, що вона нахабна і зарозуміла! А виходить, що ще й егоїстка! Тільки про себе й думає
– Згадуй! Що ще могло залишитися в неї? – запитувала Ніна Володимирівна сина. – Звідки я знаю, – роздратовано відповів Максим. – Все цінне я одразу вивіз! –
– Ти зрозумій, Ларисо, я втомився! Час іде, а нам лише обіцяють покращення, насправді ж – нескінченні процедури, поїздки, ліки! – Ти зовсім не схожа на ту Ларису, з якою я одружився п’ять років тому! Ти мусиш зрозуміти мене, я більше не можу! – чоловік упав у крісло, і закрив обличчя руками
– Поки ти плескався у ванній, тобі прийшла СМСка від твого “сонечка”! Дружина дивилася зі злістю, уперши руки в боки. Ігор метнувся до телефону, що залишився на столі,

You cannot copy content of this page