Життєві історії
– Вітя, скажи, а це точно ми квартиру купили, ми з тобою, як чоловік та дружина, а не твоя родина? – Що? – сонно стрепенувся чоловік, що клював
– Ірино, у батьків у будинку потрібен ремонт, капітальний. Я беру додаткову відпустку, там місяцем не обійдеться. Ти зможеш зробити так само? У вас же зміни, може хтось
– Вечеря скоро? – пролунав стомлений чоловічий голос за моєю спиною. Повертаю голову на джерело звуку і насилу стримую роздратування побачивши чоловіка. Ні, я люблю Вітю, якщо кохання
– Синку, ну навіщо тобі вона? – суворо казала Раїса Миколаївна своєму синові. – Знаю я таких, тільки й думають, як квартиру нашу привласнити. – Мамо, вона не
– Я тобі тут план накидав. Що за вихідні треба встигнути. Зошитний аркуш, списаний дрібним почерком, ліг на кухонний стіл. Таня сполоснула пальці, промокнула їх ганчіркою і підсунула
– З роками смак на хлопців в тебе стає все гіршим, чи нюх втрачаєш, – засміялася Марта. Лєра натягнуто посміхнулася сестрі, ковтаючи образливі слова, які крутилися на язиці.
Ганна їхала до коханого чоловіка, а точніше летіла на крилах щастя. Нарешті син закінчив школу і вступив до ВНЗ. Тепер вони з чоловіком нарешті зможуть жити разом. Відправивши
– Я після роботи батрачити не наймалася! – Валя сказала це не голосно, але так, що дзвін ключів у коридорі миттєво стих. Вона стояла у дверях кухні. На
– Михайле, давай дорогою на дачу заїдемо ненадовго до Віті, – Наталя склала сумки і віднесла до коридору. – Навіщо? – здивувався Михайло. – Ми ж минулого тижня
Коли в Ірини у сумці з’явилися ключі від квартири свекрухи, вона спочатку не надала цьому значення. Валентина Петрівна вручила їх їй після недільної вечері разом із банкою малинового