– Я втомилася, настав час виселити невістку з нашого будинку! – сказала свекруха чоловікові
– Наталю, доню, а ти де плануєш тепер жити? – Анжеліка Вікторівна, свекруха Наташі, підійшла до невістки. Наташа ще не відійшла від похорону чоловіка, тому не одразу зрозуміла
Дочка, за допомогою хитрощив, відучила матір і вітчима дзвонити їм о шостій ранку
Марія була щасливою мамою трьох дітей: п’ятирічного Іванка, трирічної Ганнусі, та однорічного Петрика. Чоловік Сергій багато працював, але завжди намагався проводити вихідні зі своєю родиною. Неподалік від них
– Що трапилося, Андрію? – Роздратовано запитала сестра. – Що-що! Гроші потрібні, Таня! До зарплати ще тиждень, а мені платити за квартиру. – Андрій бухнувся на диван, перекинувши ноги через підлокітник, наче йому все тут належало
– Тетяно, ти вдома? – Андрій, як завжди, увірвався без стуку, зачинивши за собою двері. На його обличчі був знайомий вираз – суміш роздратування та впевненості в тому,
– І що, ти не покинув дружину? Пам’ятаєш, ти казав, що в тебе ніколи не буде хворих дітей
– Аліна, нас запросили на базу відпочинку. Єгор із дружиною вирішили відзначити там дні народження, у них же в один день. У суботу вранці поїдемо, у неділю додому.
Старий стояв на ґанку, дивлячись на трактор, і тихо сказав: – Гарна людина. Нам би таких якомога більше
Олександр їхав трактором по курній дорозі, наспівуючи мелодію про себе, щоб перебити шум від дороги. На вулиці стояла спека, був самий сезон роботи. Чоловік мріяв опинитися вдома, сидіти
– Який я тобі тато?! Я вперше тебе бачу
Андрій увійшов у квартиру, на ходу стягуючи черевики. Голова гуділа після вчорашньої вечірки, і єдине, чого хотілося – це впасти на диван і проспати годин так дванадцять. Або
– У тебе немає сина! Ти відмовився від нього двадцять років тому, – відрізала Рита. – Я б могла не приходити, не розповідати. Ти знаєш, ось ти зараз сказав, а я все зрозуміла. – Не сумління тебе замучило, а те, що життя твоє не склалося. І мені захотілося, щоб ти знав, що ти мав шанс
– Ну, ну, Рито, не плач. Інакше зараз не можна. Тобі треба вчитися. Мені теж такий шанс упустити не можна, я ледве на цю посаду влаштувався, зараз утриматися
– Для нас старався? Ти рік сидів на моїй шиї, вкрав усі мої заощадження, набрав кредитів на мене…
– Кирило! – Покликала Ірина чоловіка, включаючи світло, але світло не ввімкнулося, значить, знову чоловік нічого не зробив. – Ти хоч у магазин сходив? Вона втомлено опустила сумку
– Якого дідька ти сунулася до моїх дітей! – Чоловік увірвався в офіс, де працювала Алла, і з порога почав на неї кричати, не звертаючи уваги на очманілі погляди співробітників. – Тобі було ясно сказано – треба зачекати! А ти? Ти що влаштувала
– Коли я вже познайомлюсь із твоїми дітьми? – Вибагливо поцікавилася Алла у чоловіка. – Ми вже пів року зустрічаємось, а вони досі не в курсі! Знаєш, це
– Що, відшила тебе найкраща подруга?
Таня лежала в лікарні з дитиною вже другий тиждень. Лежала у двомісній палаті. Поруч із нею в палаті нещодавно з’явилася ще одна матуся з немовлям, мовчазна і строга

You cannot copy content of this page