Дружина зрадила мені перед самим весіллям. Ось вже чого не думав так це того, що коли-небудь буду вимовлятися анонімно про своє життя.
Ситуація абсолютно дивна. Зустрічалися 2 роки, ще 4 прожили в шлюбі, і все розлетілося на шматки. Ось уже третій рік пішов, як я в розлученні, пережив, оклигав, але зібрати себе і життя я жодного разу не можу.
До цього часу не можу повірити, що, здавалося б, ідеальна сім’я з міцними трепетними відносинами так легко зруйнувалася і прогнила зсередини.
Зараз вже, ясна річ, що не вірю ні в що хороше, що було, але ж тоді жив всім цим дихав і літав. Дружину любив до безтями, просто обожнював, здавалося, знайшов ту саму єдину одну на мільйон, але, як виявилося, тільки так здавалося, а на ділі все було зовсім не так.
Через 3 роки шлюбу дізнався, що дружина мені не вірна. Подробиці не важливі, суть в тому, що вона перед самим весіллям захотіла дізнатися «як воно з іншим». Дізналася, а коли дізнався я, вона плакала і благала не йти, не кидати й дати шанс.
Я пробачити зраду не зміг. Ліки знайшов в роботі. Від дружини з’їхав відразу ж, ще через дві доби всюди її заблокував.
Не знаю, чому відразу не розлучився, але через пів року розлучилися. Все, що пов’язано вже з колишньою дружиною, відривав і відрізав від себе прямо по живому, божеволів, але іншого виходу просто не було.
Перестати пити допомогли брати й найкращий друзі, решта фізичні навантаження і робота до знемоги допомогли якось це все пережити. Від спільних друзів і знайомих постійно чув, як вона шкодує про все, як мучиться і картає себе, як вона мене любить. Але я не вірю.
По правді сказати, я після всього вже ні в що не вірю. У колишньої дружини така робота, що часом і у відрядження їздила, і шеф у неї бабій (причому сама розповідала про нього, що зі співробітницею відносини були).
Збираючи картинку в голові зараз, я більше ніж упевнений, що зраджувала вона завжди, що та зрада, про яку стало відомо мені, це крапля в море і тільки сама верхівка айсберга.
Зараз все пережив, живу один для себе, але стосунків не хочу, стоїть якийсь жорсткий бар’єр, вірити не можу жодній жінці. Ось так.
