Через годину пролунав дзвінок. – Ти мене підставила, це що за мотлох, я вже не знаю що ти там дала але Маринка все на смітник викинула

-Сьогодні мама твоя приїздила, важко видихнула Катя, сказала що Марина, жінка колишня вагітна дівчинкою, і попросила щоб я віддала костюмчики ті що вона дарувала на Вірочку.

Я от щось зрозуміти не можу, хоча і знаю що це не моя справа, але всеодно не можу збагнути, у твоєї колишньої сім’я, чому вона постійно туди лізе, добре, Кирило, твій син, вона бабуся, але якого бісА я повинна віддавати речі своєї дитини твоїй колишній жінці?

-Кать, перестань, ну чого ти завелася ,ти ж знаєш маму. Ну попсихує і перестане, це ж не вперше, будь мудрішою.

– Я мудрішою, я щось не розумію це з якого дива, мало того що вона постійно суне ніс в наші сім’ї, то вона ще й заявила що якби не я то ти б досі жив з Мариною. Уяви собі, нічого що ми зустрілися через 5 років після розлучення, але я розлучниця.

-Кать, ну чисто теоретично я ж міг би повернутися до Марини, але у мене є ти. -Тобто я тобі заважаю піти до Марини? – Так все, не шукай приводу для сварки, з мамою помирися, вона ж більш досвідчена, мудра, ні з ким не сваритися, бери з неї приклад, тобі що речей шкода…

-Ало, Тамара Василівна, приїздіть, я там склала все зайве, все що ви дарували також, заберете, я тут подумала, ви праві.

Катя сказала всі непотрібні подарунки, все нове запаковане, серед них і іграшки для дитини, оті Китайські, смердючі, ті що ламаються за 5 хвилин, і речі загальна синтетика, дитину в таке не вдягнеш, і навіть самоката поклала синього з бетменом, свекруха ж внучці купила, синього, ну зрозуміли так?

А ще не забула скласти речі чоловіка, навіть таксі викликала грузове, від свого дому до будинку колишньої. Ото вона зрадіє. Свекруха розглядати не стала що там Катя віддала, сіла в таксі, на прощання сказала “Відразу б так, і відчалила”. Катя потерла руки і пішли пити каву.

Через годину пролунав дзвінок. – Ти мене підставила, це що за мотлох, я вже не знаю що ти там дала але Маринка все на смітник викинула. Ти що ненормальна? Я ж просила скласти те що я тобі дала.

-Так я і склала, всі ваші подарунки, все що ви дарували, там тільки не вистачає кількох суконь дівчачих і голови від ляльки, ну нічого, Маринці ж все згодиться, а і речі вашого сина теж там, тепер вашого в цьому домі нічого немає, будьте здорові…

You cannot copy content of this page