Так повелося, що коли ми з чоловіком разом ходили в магазин, то платив він, якщо я сама, то сама розплачувалася. Якоїсь домовленості не було, бюджет був спільний.
Якщо у чоловіка гроші закінчилися, то він підходив, казав, скільки треба, я давала. Якщо мій гаманець порожнів, то я йшла до чоловіка.
Для мене не було різниці, чия саме банківська картка була використана для придбання продуктів, чи оплати комуналки, адже гроші спільні.
Декілька років так жили, чоловік платив, якщо ми були разом, жодних заперечень не було. І раптом розпочалося. Набрали в кошик продуктів, підійшли до каси, нам все пробили, назвали суму.
Чоловік дістав гаманець і майже відразу його прибрав, сказавши, що задовбався платити, й сьогодні я маю спонсорувати нашу вечерю.
Я сплатила за покупки, ми вийшли з магазину, сіли в машину. Запитала, що сталося. Я була впевнена, що для такої поведінки чоловіка мала бути причина, занадто нетипово і дивно він поводився.
– Чому тільки я всюди сплачую? – спитав чоловік. – Працюю, працюю, а машину поміняти не можу, бо ти постійно набираєш повні кошики лайна!
– Лайна? Шматок м’яса, картопля, сир, ковбаса, яйця, овочі, фрукти, зелень, кефір, горіхи для чоловіка, я їх не люблю і не їм, чипси для чоловіка, їх теж не їм, і тютюн для чоловіка.
Разом півтори тисячі гривень. Якби я брала для себе їжу на два дні, як ми купили, то заплатила б не більше шестисот гривень.
І взагалі, я вперше почула від чоловіка, що він хоче поміняти машину. У моєму розумінні це мало виглядати так:
– Поміняймо машину? – Запропонував би чоловік.
– Давай. Треба визначитися, кредит, чи накопичуємо. Потрібно подумати, на чому можна заощадити, щоб відкладати, або платити кредит без напруження.
А не ось це, що він влаштував!
Додому їхали, він мовчав. Я м’ясо з картоплею запікала, він поїв, мовчав. Спати теж пішов мовчки.
Наступного дня чоловік попросив вибачення, якийсь час жили спокійно. Потім знову брикнув, але вже коли оренду платили. Він раніше зарплату отримує, тож платили із його зарплати.
– З твоєї сплатимо, у нас же в договорі до двадцятого числа, встигнемо, – сказав чоловік.
Господарка квартири звикла, що ми платили з восьмого по десяте число, залежно від того, на який день тижня випадала зарплата чоловіка. Вона мені дзвонила, питала, чому грошей не отримала.
Порадилася з найкращою подругою.
– Точно кажу, бабу завів! – Сказала подруга.
– Та ні. Не міг.
– Заглянь в його телефон. Згадай, чи були дивні дзвінки, затримки на роботі?
– Ні. Все було, як завжди, крім двох випадків через гроші. Але в телефон все ж таки зазирнула, не змогла подолати спокусу.
А там листування з коханкою у прихованому чаті! Чоловік додумався поставити на чат такий пароль, як на телефон.
Хвалилася коханка машиною, яку подарував їй її чоловік. Вони обговорювали зустрічі. Обмінювалися фотографіями.
З історії листування виходило, що раніше вони спілкувалися щодня, але вже тиждень була тиша, жодних повідомлень.
Я їй написала, привіталася.
– Ти не зрозумів? Не пиши мені більше. Я не піду від чоловіка! – таку відповідь я отримала.
Подруга мала рацію.
Чоловік не став заперечувати. Кохання в нього, а коханці він не потрібен, у неї багатий чоловік, якого вона не покине.
Мовляв, коханка його принизила словами, що він собі навіть авто нормальне купити не може, тож таку королеву, як вона, точно не потягне. Милуватися під час обідньої перерви вона була готова, на щось більше – ні.
Чоловік звинуватив мене в тому, що живе хріново, машину поміняти не може, тільки з моєї вини – я постійно на щось витрачаю гроші!
Ні каяття, ні сорому. Про яке збереження шлюб може йтися? Роз’їхалися, розлучатимемося. Другий тиждень одна живу, дивлюся на цифри у додатку банку, вони приємно радують: живучи з чоловіком, я витрачала більше.
Нехай він живе один, нехай нікому буде набирати повні кошики в магазинах, хай купить собі нову машину, раз вважає, що хріново жив через мене.
Через кілька років буде видно, яких же висот він досягне без вантажу, та тягаря в моєму обличчі. А я теж не пастиму задніх, щоб придбати гарне авто, зовсім трішки залишилося! Життя налагоджується, і мені це подобається!
