Чого він хоче, я гадки не маю. Даю йому все зараз, що потрібно, а він чи не хоче бачити, чи я мало зусиль докладаю

Була у шлюбі 1,5 роки, а загалом із чоловіком були разом близько трьох років. Відносини були складні у нас, але ми любимо одне одного. А в останні місяці він казав, що з такою, як я, він не може бути.

Йому не подобається, коли я сперечаюся, що можу до подружки сходити, випити іноді, посидіти. Що можу влаштувати скандал, коли він мене доведе. Так, я згодна, є робота над помилками, і я це визнаю, приймаю та роблю.

Пішов чоловік 1 лютого, коли ми з ним посварилися. Він був винен, але сказав, що скористався моментом. Пішов спочатку до мами, потім переїхав до селища та живе у квартирі, яку видало підприємство. Все облаштував, купив. Живе своїм життям.

На розлучення спочатку не хотів подавати, каже, що не готовий, а потім приїхав і запропонував розлучитися. Я відповіла, що не хочу поспішати. Зараз приходить у вихідні, проводимо час разом, я намагаюся стати для нього ідеальною.

Стали спати з ним, але бути він разом не хоче, каже, що все одно нічого не змінюється, а якщо і змінюється, то з мого боку все награно.

У мене затримка, говорю йому, що переживаю, записалася до лікаря. Так він мене обізвав і сказав, що він тут ні до чого. Хоча знає, що я була лише з ним. Я ніколи приводу ревнувати не давала, та й не хочу я нікого, окрім чоловіка. Вигадує про мене і сам у це вірить. Я вдома сиджу щодня, іноді до подруг ходжу, нігтями займаюсь і працювати.

Боляче перший місяць було, страшно, зараз остигнула трохи. Але не хочу розлучатися, та й зберігати не знаю що. Він з колишньою бачився, гуляв, додому вона до нього приходила, навіть на 8 Березня квіти їй дарував, та й мені теж, звичайно. Говорить, що вони просто друзі, вони просто добре спілкуються. Я йому вірю та довіряю.

Чого він хоче, я гадки не маю. Даю йому все зараз, що потрібно, а він чи не хоче бачити, чи я мало зусиль докладаю. Щоб ви розуміли, чоловік у мене зі складним характером, не кожна може бути з таким, але я його прийняла. З дому, коли йшов, забрав лише речі, комп’ютер та машину.

Квартира батьківська (моїх батьків). Вони в іншому місті. У мене тоді залишилося лише 15 тисяч у кишені. А він забрав усі свої накопичення, я сама сплатила комуналку (6 тисяч).

Ну і зарплата у мене 15 тисяч за все. Виживала, як могла. А він навіть оком не моргнув, сказав: «хто що заробив, той при цьому залишається».

Я не зраджувала, домашня, готую, прибираю, працюю. Пишу йому щодня, іноді спілкуємося нормально, інколи ж він грубить і ображає. Що це таке відбувається? Не знаю, що робити.

You cannot copy content of this page