Мене звати Христина і приблизно рік тому я дізналася, що у чоловіка є інша. Ну понервувала звичайно. І піти хотіла, і його вигнати. А потім емоції якось вщухли.
Ви вже мене вибачте, але в мої плани зараз розлучення ну ніяк не входить. Так буває! Нехай чоловік і дуркує, ризикує найдорожчим, що є в житті – родиною. Невже через це я маю повністю перекроїти власне життя?
Я не самовпевнена панянка, яка б казала, що погуляє і прийде. Або що це ненадовго. Я реалістка і я не можу знати скільки цей жах протриває і до чого призведе.
Але я твердо вирішила, що жодних прямих питань чоловіку ставити не збираюся. А раптом він від того вирішить, що раз я вже знаю, то можна і з родини піти? Ой ні, це для сміливих. Я ж боюся.
Весь цей рік моє життя сповнено сюрпризів. Хто проходив через подружню зраду, той розуміє про що я.
У свята він наче з родиною, але точно на декілька годин має поїхати. Виходи в люди у нас стали окремими і його неможливо вмовити на вечерю вдвох поза домом. Постійно виникають раптові поїздки, з яких він повертається такий щасливий, що аж заздрість бере.
Я за тією паняночкою приглядаю в соцмережах іноді. Неприємно звичайно, але що зробиш. І от що мене остаточно засмутило з останніх моїх спостережень. Що б дороге не купив мені чоловік, він купує їй те ж саме.
Мені оберемок квітів і їй в той же день. Мені сумочку за пристойну ціну – їй таку ж саму. Схожа історія і з доглядовою косметикою, навіть з одягом! Звичайно, що й телефони у нас однакові.
Він так доодягає нас, що колись взагалі переплутає. І сміх, і гріх. Що мені з цим робити?
Андрій сидів в гостях у свого друга дитинства Віктора і нишком спостерігав за його дружиною.…
- Це що, котлети? - Костянтин гидливо тицьнув виделкою у тарілку, навіть не глянувши на…
- Юлю, це тітка Наташа! – голос у слухавці дзвенів такою фальшивою радістю, що зводило…
- Ти зарозумілася, Вірко! Ти просто зарозумілася! - верещала в слухавку свекруха. - Моя сестра…
Валя стояла біля плити і роздратовано помішувала макарони в каструлі. -Ігорю, це не може тривати…
- Я їх ростила не для того, щоб вони тебе доглядали, - підійшла Лариса ближче.…