Чоловік ніколи не завершує, те що почав

Я, звичайно, знала цю його особливість, коли виходила заміж. Але тоді я думала, що з часом у ньому прокинеться відповідальність, та й була закохана по вуха, на недоліки мало звертала увагу. Але з роками це дратує дедалі більше.

Заробляє він непогано. Робота у банку завжди непогано оплачувалася. Здавалося б, чого не вистачає? Живи собі і радій, тим більше, що він дуже любить мене. Але є одне “але”. Він, бачите, у мене на всі руки майстер. І це насправді так. Він уміє майже все, що має вміти справжній чоловік. Зробити ремонт у будинку самостійно – так, причому дуже якісно. Приварити на дачі щось – без проблем, машину відремонтувати своїми руками – будь ласка!

Ось тільки його надовго не вистачає. Забуває, переходить на щось інше, а потім його треба тижнями просити, щоб він завершив розпочате. В результаті ми живемо в умовах перманентного ремонту у квартирі, машина вже рік їздить із двома заґрунтованими крилами (все не збереться пофарбувати, а автосервіс не потрібен, він же сам може відмінно покласти «металік» та лак), на дачі – чорт ногу зломить!

Я йому сто разів говорила: винаймімо когось, нехай дороблять ремонт, нестерпно жити в таких умовах! Куди там! Слухати не хоче. Він же все вміє!

Одного разу я не витримала, і кажу:

— Фімо, а що буде, якщо ти на роботі не вчасно закриєш фінансову проводку?
— Мене звільнять.
— А чому ти раптом вирішив, що вдома має бути інакше? Даю тобі два тижні терміну. Я їду до батьків, щоб до мого повернення все було закінчено. У квартирі та на дачі. Інакше я когось попрошу. І це серйозно. Так жити далі я не збираюся!

І я поїхала до батьків. Щовечора телефоном він мені клявся, що вже майже все доробив, трошки залишилося. Але коли я повернулася в передчутті закінченого ремонту, то мало не розплакалася: за дрібними винятками віз і нині був на тому самому місці.

Ну, що мені з ним робити? Напевно, розпродам нишком весь інструмент і сама найму людей. Хоча скандал із цього приводу буде неймовірним…