Поїсти я любила завжди, і могла їсти навіть не відчуваючи особливого голоду. Але кожна булочка одразу йде у зайву вагу. Ще я сама по собі домашня, і в дитинстві мене мало не насильно виганяли погуляти. Я любила сидіти вдома та читати книги на канікулах, читала по одній книзі на день, навчалася чудово. Через те, що моя сім’я була небагатою, то повною я не була, солодке було тільки на свята.
Але коли мені було 13 років, ми переїхали усією сім’єю за кордон. Несподіване збільшення прибутку відбилося у всієї родини на талії. Поступово ця ейфорія від їжі зійшла нанівець, і всі в сім’ї схудли, але тільки не я. У мене зріст 160 см, я важила під 70 кг і це у 16-17 років.
Після трьох років стосунків мене покинув хлопець, моє перше кохання. Тоді я так була вбита цим розлученням, що за місяць схудла до 58 кг і почала мати досить непоганий вигляд. І щоб ще кардинальніше змінити своє життя, я переїхала вчитися в інше місто. Там зустріла нове кохання.
Все настільки захопило мене в новому місті, з новими людьми та переживаннями, що я зовсім перестала стежити за тим, скільки їм. Тим більше я була щаслива знову і нічого не забороняла собі. У результаті за три роки набрала 20 кілограмів. Хлопець теж набрав ваги, ми були повні, але як мені тоді здавалося щасливі.
А потім почалося: він почав говорити, що я товста, що я маю схуднути. Його мати почала мені при кожній зустрічі говорити те саме, що я як вагітна виглядаю. І я взялася за себе.
Щодня спорт, жорстка дієта. За пів року я із 77 кг дійшла до 49 кг. Я повинна була радіти, але думала тільки про їжу та про калорії, про свою вагу і ні про що більше. Решта мене перестало цікавити, стало все байдужим. І те, що волосся випадало пучками, і те, що почалися проблеми з зубами, і те, що вже рік, як пішли збої в організмі.
Я погано пам’ятаю останній рік, зараз мені вже 25 років, я п’ю пігулки для нервової системи, знову погладшала до 60 кг. Також тепер я не можу мати дітей, у мене постійні істерики та ненависть до себе. Іноді мені просто хочеться заснути і не прокидатися.
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…
Сусідка Ніна Павлівна, наче тінь, з’явилася біля хвіртки, саме коли Аліна ставила важкий пакет із…