Заміжня десять років, є двоє дітей: вісім років і два роки. Чоловік ігроман, грає онлайн уже близько семи років. Крім того, вживає спиртне. Працює вахтовим методом. На вахті цілодобово проводить з чаркою і за комп’ютером.
На нас не звертає уваги, може зовсім не дивитися за дітьми, поки я на роботі. Вони сидять голодні або перекушують тим, що самі можуть дістати. І не дай бог відволікти чоловіка від гри – у відповідь гнів, крики.
Старша дочка вже боїться щось просити. Ніякої допомоги від чоловіка немає, уроки, прибирання, готування, прогулянки – все на мені, а він лише грає. Багато разів просила, умовляла, загрожувала розлученням, але толку ніякого. Дуже втомилася. Як жити далі? Розлучатися?
Альба, 32 роки
Альба, у вашого чоловіка залежність від гри. Схоже, і від спиртного теж. У залежності тенденція набиратиме обертів. Людина потрапляє в болото, яке все сильніше засмоктує його, але тільки він сам може змінити стан речей. На залежних не впливають ні розмови, ні заклики до совісті, ні крики про допомогу. Залежність «зжирає» зсередини, залишається тільки облич людини.
Але поряд із залежністю рука об руку йде співзалежність. Або співзалежна людина, яка потрапляє в поле цього процесу. І йому теж потрібна допомога.
Що вам дає союз з цією людиною? Якщо це любов, то що приносить вам така любов? І якщо на одну чашу терезів покласти ваші почуття до нього як до чоловіка, як до чоловіка, а на іншу – ваші життя (вашу і дітей), то яка чаша переважить? Дітям небезпечно залишатися з таким батьком. Та й про батьківську любов годі й казати.
Що бачать ваші діти в такій сім’ї? Питання не пусте. Розлучення – справа серйозна, і підходити до нього треба з виваженим рішенням, взявши до уваги положення всіх членів сім’ї.
Що зміниться у вашому житті, якщо ви вирішите розлучитися? А якщо не вирішите, до чого може привести ця ситуація? Який приклад сімейних відносин бачать ваші діти? Питань дуже багато.
Можливо, вам здається, що ви не впораєтеся одна з двома дітьми. Можливо, коли вас відвідують думки про розлучення, вам стає шкода чоловіка і ви думаєте, що він без вас пропаде. Якщо так, то це типові виправдання співзалежної людини. Але оцініть реально внесок вашого чоловіка в сімейну систему. Тільки коли ви все як слід обдумаєте, прийде рішення.
Допомогти залежній людині може тільки він сам, але проблема в тому, що він навряд чи усвідомлює всю тяжкість ситуації. Йому здається, що він завжди може зупинитися, але це далеко не так.
У період ремісії, коли до чоловіка можна достукатися (якщо так взагалі буває), потрібно спробувати умовити його зустрітися з фахівцем. Швидше за все, вам самій не вистачить досвіду достукатися до тієї людини, якою колись був ваш чоловік. Тільки лікування допоможе повернути його назад в сім’ю.
