Чоловік рахує мою зарплатню хоча у самого вона в 10 разів більше

Ми знайомі 4 роки, він іноземець, який проживає в Італії, а працює у нас за вахті. Він в процесі розлучення, у нього троє дітей. У мене дочка, не від нього.

Живемо разом 2 роки, він так само по вахті живе з нами. Приймаючи рішення бути з ним, я сподівалася, що ми одружимося і будемо щасливі, але останні місяці я його зненавиділа.

Він почав докоряти мене, називати мені суму витрачених грошей на мене (18000 євро за рік, так це взагалі мізер, порівняно з його станом), дорікає тим, що влаштував мене на роботу, рахує мою зарплату, дорікає мені.

Протягом останніх п’яти днів я його уникаю в ліжку, так він дуже сильно образився, після того, як я йому вчора відмовила.

Я йому все сказала, що написала вище, що після закидів я перестала його любити, що зараз відчуваю себе рабинею, як ніби він платить мені зарплату.

Я так хочу свободи і хочу сім’ю, дітей, а він мені каже, що я не дозріла для сім’ї, що я взагалі безнадійна, дурна і що він скоро піде від мене, і я ні копійки від нього більше не отримаю.

Ще до знайомства, я взяла кредит, щоб купити житло, його перевели в інше місто, він наполягав, щоб я кинула роботу і переїхала в те місто. Я так і зробила.

Кредит до 2023 року. У тому сенсі, що я матеріально залежна, але його більше не хочу бачити. Як мені далі жити в цьому чужому місті, без засобів до існування. Цю роботу, на яку він мене влаштував, я ненавиджу.

До речі, він жодного разу не запрошував мене в Італію, ні разу не їздили відпочивати разом. Тепер я переконана, що в його очах, я ніхто для нього, може і гірше.

Author

Recent Posts

— Ти серйозно порівнюєш свої помідорчики з моїми вкладеннями?

Ірина нервово перебирала чотки з дерев’яних намистин — подарунок доньки з Балі. Тридцять п’ять років…

10 години ago

Мабуть, цей чоловік у минулому був кимось значущим

— Заїдьмо до церкви, — запропонувала Поліна. Вадим подивився на дружину й усміхнувся. Вони були…

10 години ago

– Що, вдома їжі не вистачає? – Глузували однокласники

У їдальні ліцею №6 завжди було чутно запах горохового супу, що підгорів, і зачерствілих скоринок…

14 години ago

– Як це – на вихід? Чому? Я ще не обідав! А часу – вже четверта! – Бурмотів зрадник

- Треба бути терпиміше, Оленко! - пролунав у слухавці вкрадливий голос свекрухи. - Терпиміші -…

17 години ago

Як же віддати дитину, якщо вона рідна, адже цілих дев’ять місяців носила її під серцем? Але Ірина лише відмахувалась: «Я вже думаю, що це не дитина, а хороші гроші»

Тамара Іванівна повільно йшла вздовж стелажів величезного супермаркету, розглядаючи полиці з різноколірними упаковками. Вона ходила…

17 години ago