Чоловік сказав, що хоче мене залишити, і що взагалі ніколи не хотів дітей

Мені дуже важливо зрозуміти, що сталося у моєму житті. Ми із чоловіком разом 9 років. Дітей немає. Наразі нам обом по 30 років.

Три місяці тому чоловік прийняв до себе на роботу молоду співробітницю, заміжню, має двох дітей. Я його до неї вперше у своєму житті приревнувала. Після низки сварок і скандалів, ми вирішили спокійно поговорити.

Чоловік запевняв мене, що він не зраджував (фізичної зради не було, я в цьому певна). Але я знайшла її листи до нього, в яких вона називала його ласкавими словами (хоча він їй доводиться начальником), і говорила, як з ним хочеться спілкуватися, і який він добрий.

Потім чоловік сказав, що хоче мене покинути, бо любити мене перестав, почуття остигли, але не через неї. Мовляв, до цього вже так думав і просто втомився від життя. Він хоче подорожувати, кожні 3-6 місяців міняти роботу та місце проживання.

Моє нерозуміння того що відбувається, полягає в тому, що до появи цієї дівчини, ми жили щасливо, я потурала всім його забаганкам, ми купили в кредит мотоцикл і їздили в недалекі подорожі вдвох. Я завжди його хвалила, ніколи не принижувала і батьків у наші стосунки не допускала. Якщо й бували дрібні побутові сварки (через поганий настрій), я ніколи ні своїм, ні його батькам не скаржилася.

Ми були майже бездоганна сім’я. Єдине, що у нас сталося – непорозуміння з дітьми. Мені всі казали, що він хоче дітей, але в нас не виходило. Мені довелося лікуватись, він свою провину в цьому заперечував. Останнє лікування вимагало сильного гормонального препарату, який робив мене дратівливою. В цей час і з’явилася у нього нова співробітниця. Можливо, мої ревнощі були викликані цим препаратом.

До цього, у розмові, коли чоловік сказав, що хоче мене залишити, він сказав, що взагалі ніколи не хотів дітей. Я навіть зраділа цьому, адже я теж особливо не хочу, заради нього старалася. Але він все одно на своєму стоїть: хоче поїхати без мене.

От я й не можу зрозуміти: за що мене кидають? За те, що все життя жила за його правилами і лише один раз оступилася з ревнощами?

До речі, я переборола себе і вибачилася перед його співробітницею (для інформації: у неї сімейне життя не залагодилося, з чоловіком зі своїм живе погано) за свою ревність.

Я не хочу, щоб він мене кидав, я готова покинути наш будинок і перебиратися з місця на місце разом із ним, але він відмовчується. Що зараз коїться?

Не сварю його, намагаюся частіше посміхатися, роблю так, щоб удома він відчував себе так само затишно і спокійно, як до ревнощів. Але він змінився: не посміхається і не говорить зі мною, хоча інтим тепер набагато частіше. Нічого не розумію. Що на мене чекає?

You cannot copy content of this page