Валін чоловік пішов коли йому виповнилося 45, а Валі 40. Вона його особливо ніколи і не кохала, але нажили за 20 років шлюбу і діток, і майна багато. Але він виявився справжнім чоловіком, нічого не взяв, тільки речі свої, допомагати обіцяв. Валя і не тримала його, знала що сама з усім впорається.
А вчора іду в магазин, бачу Валентина іде гарна така вся, важлива, а ззаду неї Сергій, з торбами та пакетами. Я привіталася, а потім думаю треба подзвонити до подруги уточнити, чи може мені привиділося. Дзвоню, Валя бере телефон і каже, так не здалося, вернувся, а я що, каже, а виганяти не буду, най в домі буде мужчина. Я аж слиною вдавилася, пробачити таке.
Потім уже коли згодом з нею розговорилися, то вона пояснила, що він пішов, побув там 2 місяці і сам втік, а Валя ще й не дуже хотіла впускати. Я кажу то поділись секретом, тисячі жінок до ворожок бігають, до психологів, а тут так просто взяв і вернувся.
Валя сміється, каже та дівчинка не бачила ще смаленого вовка. Вона йому і пиріжки, і пива свіженького і те, і се, а я що, Сергія свого не знаю чи що. Йому не вгодиш одним пиріжками, та і поки під дупу не дасиш, то і не встане за холодну воду не візьметься. Не витримала бідна.
А що, кажу, він прийшов, і що каже? А що каже, каже що набридло що до нього відносяться як до кришталевого, те важке не бери, а там застудишся, а те не їж воно шкідливо. Прийшов от додому, каже до своїх рідних стін, скучив за дітьми, внучкою. Я що, сваритися буду з ним?
Кажу йому, тоді заходь, я якраз вермішель швидкого приготування зробила, і на ринок треба бігти, хто мені сумки носитиме, а він лапки піджав, мало того що купив все що треба, то ще і такий тепер добрий, хоч до одного місця прикладай. Мені тепер, каже Валя ту дівчинку шкода, я то знаю що мій чоловік те іще щастя, а вона в чому винна?
