Чоловік вважає, що я вдома на пенсії нічого не роблю і виганяє на роботу

З недавніх пір ми з чоловіком пенсіонери. Мені завжди здавалося, що в цей час у подружжя має бути повне порозуміння. Адже за плечима все життя, прожите разом. Займайся собі тим, що тобі до душі, і радій життю. Ні турбот, ні клопоту.

Але як я помилялася. Ось уже ніколи б не подумала, що власного чоловіка-пенсіонера виганятиму знову на роботу. Він мені не просто набрид своїми причіпками та вимогами.

Спочатку все йшло добре. Навіть більше, ніж добре. Я займалася будинком. А вільний від приготування час приділяла своїм улюбленим справам. Я плету мереживо, накидки на меблі. Для мене це найкращий відпочинок. У цей час я відновлююсь та отримую море позитивних емоцій.

У мого чоловіка немає ні хобі, ні будь-якого захоплення. Весь його інтерес зводиться до читання щоденних газет та перегляду політизованих передач. Я не маю щодо цього претензій. У кожної людини свої інтереси та захоплення. Про смаки, як кажуть, не сперечаються.

Поки він мене не чіпав, і я справлялася зі своїми обов’язками, все було чудово. Але йому раптом спало на думку, що я страждаю від ліні та почав висловлювати свої претензії. Причому не в коректній формі.

Значить, він займається корисною діяльністю, просиджуючи весь час за читанням газет та переглядом новин, а я, займаючись домашнім господарством, ледарю? Мені дуже цікаво, чи я одна така, яка опинилася в подібній ситуації? Чи маю ще подруги по нещастю?

Усі мої зусилля протистояти чоловікові закінчуються скандалами. І це відбувається практично щодня. Ось вийшла на заслужений відпочинок. Та я такого відпочинку нікому не забажаю. Краще на роботу ходити, ніж таке вислуховувати щодня.

Але сама я не збираюся шукати собі роботи. Кому нема чого робити вдома, нехай той і крокує працювати. Я так і сказала чоловіку, що якщо не хоче на старість років отримати розлучення, то нехай вирушає працювати або змінить свою поведінку.

Чому я маю жертвувати своїми бажаннями? Адже я йому не заважаю проводити час, як він хоче. З’явився нарешті вільний час за стільки років життя, а він труїть мені все.

 

Daria

Recent Posts

Чоловіча угода…

Павло стояв на порозі своєї квартири, ніяк не наважуючись подзвонити у двері. Там, за дверима,…

7 години ago

– Бачу, ти постаріла: змарніла, круги під очима, та й постать не та, що була раніше, – уїдливо помітила свекруха

– Таня! Ти? – гукнула Наталя Семенівна жінку у старому зеленому плащі. Вона була одягнена…

9 години ago

Зупинка долі…

- Пані, не знаєте, автобус уже пішов? - до зупинки підбіг захеканий мужик. Саме мужик,…

10 години ago

– Невже це доля? – майнула думка. І Микита підкорився їй…

Він брів нічним містом, сильно хитаючись, після прийняття доброї порції міцного. Куди забрів? Його це…

11 години ago