З Олексієм ми прожили разом більше ніж три роки – офіційно шлюб не укладали, але жили разом, всі друзі й знайомі сприймали нас як сім’ю, мені навіть його прізвище приписували. А потім все змінилося.
Не знаю, чи любив він мене раніше або ж зі мною просто було зручно жити, ось тільки з часом я зрозуміла, що його почуття до мене стали пропадати.
Це відбувалося повільно, поступово. Спочатку просто охолов, потім почав менше часу вдома проводити. Стали спати окремо – він це пояснював тим, що йому вставати рано, мене будити не хоче (я з обіду працюю).
Я терпіла все: пізні повернення, незрозумілі дзвінки, агресію. Пару раз у сварках він мене називав страшною, тупою. Я себе такою до цього ніколи не вважала, але коли він сказав – самооцінка дуже швидко впала. Вирішила себе в порядок приводити – стрижку зробила, по косметологах, по візажистах ходила, в результаті я для нього все ще страшна, а тепер ще й дурна, тому що гроші в нікуди спустила.
Запитаєте, навіщо мені такий? Люблю його. З дитинства люблю, коли він на мене увагу звернув, повірити не могла, найщасливішою була. Якщо він зараз піде, то я не уявляю, що зі мною буде.
Але ось недавно ситуація дійшла до критичної точки: він запропонував розійтися. Квартира моя, йти сам зібрався. Поставив перед фактом: піде, як тільки житло знайде. І він шукає, я бачу це. Цілими днями в оголошеннях, постійно дзвонить, шукає квартиру. Спочатку я намагалася по-хорошому помиритися: білизну гарну надіну, вечерю приготувала, запропонувала заново все почати.
Він вечерю з’їв, в ліжко зі мною ліг, а вранці знову став по оголошеннях дзвонити. Я дійшла до критичних методів і сказала йому, що вагітна.
Звичайно, як в кіно він мене по кімнаті не закрутив, але задумався. А мені цього достатньо, розумієте? Хоч трохи сумнівів на нього нагнати. Тепер може шанс є? Може подумає, уявить нас в сімейному житті, добре б жили, щасливо?
Не знаю, що він вирішить – піде або залишиться. Якщо залишиться, то потім правда розкриється (я не вагітна), і він мене взагалі зненавидить. Нікому про все це не розповідаю, соромно. Та й засудять відразу ж. Але як ще себе вести, якщо жити без людини не можу? У любові, як на війні – всі засоби хороші.
Марина та Олексій купили дачу у травні. Невеликий дерев'яний будинок, шість соток, старі яблуні, теплиця…
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…