У шлюбі з чоловіком 7 років, є дитина 3 роки. Проблема в тому, що мій чоловік працює 4/2 і всі свої вихідні проводить зі своїм батьком (батько живе з мачухою), і кожні вихідні вони гуляють.
У мене з мачухою та батьком чоловіка не дуже добрі стосунки, тому що я проти того, щоб мій чоловік так відпочивав, і про це я неодноразово говорила його батькові. Під час поїздок до нього, мій чоловік забуває навіть нам дзвонити.
Із сином він за три роки гуляв разів 10, і то у моїй присутності. Після роботи приходить і завалюється на диван (хоча я теж працюю). У вихідні він якщо вдома, то встає, як виспиться, а якщо приїхав від батька, то взагалі поки не відійде.
Вночі ніколи не встає, навіть якщо чує, що дитина прокинулась чи плаче. Зараз ми водимо дитину в сад, у чоловіка бувають вихідні серед тижня, але він ніколи не відводить дитину в садок — мені доводиться запізнюватися.
Проблема в тому, що чоловік гуляє у батька та разом із батьком (батько знає, що у нас проблеми з чоловіком через це), і натомість не гуляє і не грає з дитиною, у відпустку хоче їхати лише у присутності третіх осіб.
Якщо чоловікові починаю говорити, що він не проводить часу з нами, давай з’їздимо втрьох кудись, то він починає кричати на мене: «я тобі зараз все поясню», починає ділити майно, лякає розлученням тощо.
Його батько вже давно допоміг чоловікові поділити майно, що і кому дістанеться, якщо раптом розлучимося, і чоловік з ним погодився, залякує мене щоразу.
У шлюбі ми придбали цокольне приміщення, у ньому потрібно робити ремонт. Бригаду чоловік відмовляється наймати, каже, немає грошей (хоча у вихідні з батьком може прогуляти по 2-3 тисячі за вечір). І в результаті приміщення стоїть уже три роки.
Я вже дуже втомилася від такого життя. Чоловік зовсім не приділяє уваги родині. Дітина не сприймає батька, і я вже забула, що таке бути просто коханою жінкою. Вдвох ми час не проводили вже дуже давно.
Що робити у такій ситуації?
