Був у мене чоловік. Всім хороший: і дітей любив, і гроші заробляв, і не пив, не курив, і на вигляд нічого. Але завелася у нього одного разу коханка, про що я, звичайно, дізналася в останню чергу.
Але все ж дізналася. І за чаркою чаю повідала про це кращій подрузі. На що вона сказала: «А навіщо він тобі потрібен – кидай!».
І я здуру вигнала. Не дивлячись на те, що у нас вже двоє дітей було. А тепер розумію, що була дурною.
Триматися потрібно було за нього, руками й зубами. Жінок більше, ніж чоловіків, а тямущих чоловіків, на жаль, одиниці. І знайти такого з двома дітьми й 30 прожитими роками ой як непросто.
А чоловіка мого “забрали” дуже швидко. Та сама доброзичлива подруга і дала притулок.
Хочу вам сказати – цінуйте своїх чоловіків. Не слухайте порад про правильно кинутих чоловіків, які повертаються – це не працює. Не ставайте в позу без крайньої потреби.
Якщо очі на що і прикриєте – від вас не убуде. Зате не доведеться дітей без батька ростити на самоті.
Потяг рушив, вагон наповнився звичними звуками. Стукіт коліс, шарудіння пакетів, приглушені розмови. Артем влаштувався на…
Тетяна сама помітила, що її дочка при надії. Ліза довго думала, як про це сказати…
- Мамо, можна я сьогодні дітей до тебе закину? - Ольга притиснула телефон до вуха…
Марія Іванівна стояла біля хвіртки з відром картопляного очищення для курей, коли побачила чорну «Тойоту».…
На вечірньому святкуванні річниці шлюбу чоловік урочисто підняв келих. Я зробила те саме, але раптом…
- Скажи Кирилу, щоб негайно приїхав! - Дочка захлиналася словами. – Усі троє малюків температурять,…