Був у мене чоловік. Всім хороший: і дітей любив, і гроші заробляв, і не пив, не курив, і на вигляд нічого. Але завелася у нього одного разу коханка, про що я, звичайно, дізналася в останню чергу.
Але все ж дізналася. І за чаркою чаю повідала про це кращій подрузі. На що вона сказала: «А навіщо він тобі потрібен – кидай!».
І я здуру вигнала. Не дивлячись на те, що у нас вже двоє дітей було. А тепер розумію, що була дурною.
Триматися потрібно було за нього, руками й зубами. Жінок більше, ніж чоловіків, а тямущих чоловіків, на жаль, одиниці. І знайти такого з двома дітьми й 30 прожитими роками ой як непросто.
А чоловіка мого “забрали” дуже швидко. Та сама доброзичлива подруга і дала притулок.
Хочу вам сказати – цінуйте своїх чоловіків. Не слухайте порад про правильно кинутих чоловіків, які повертаються – це не працює. Не ставайте в позу без крайньої потреби.
Якщо очі на що і прикриєте – від вас не убуде. Зате не доведеться дітей без батька ростити на самоті.
Вони сиділи навпроти нас за кухонним столом, і в їхньому мовчанні читалося щось важливе. Мама…
- Бабусю, ти чого ревеш? - Антон увірвався до кімнати, та побачив бабусю на підлозі…
Вона забронювала столик на десять осіб до свого вісімдесятиріччя. Єдиною людиною, яка підійшла до неї…
Вже на весіллі Аліна зрозуміла, що попалася. Погляд новоспеченої свекрухи не обіцяв нічого доброго… Раніше…
В одного нашого знайомого випадок був. Одружився він, за коханням, звичайно. Наречена красива, розумна, самостійна.…
Свіжий травневий вітерець грав фіранками на кухні, де Люся мила посуд після вечері. За її…