Чому мені завжди трапляються слабкі чоловіки?

В юності я вважала себе замкнутою, нетовариською, сором’язливою, нікому не потрібною. Заміж вискочила рано і невдало, двадцять років терпіла приниження.

Чоловік загинув: сів за кермо п’яним. Потім я зустріла прекрасного, розумного чоловіка, він поважав мене і моїх дітей, але не володів сильним характером, повністю залежав від мене матеріально, та й взагалі був як дитина. Загинув від нещасного випадку: вдарило струмом.

Протягом останніх п’яти років живу з чоловіком, у нас спільні інтереси, однакове ставлення до життя, він працьовитий, але варто мені послабити контроль – опускається на дно: йде в запій, і всі мої зусилля йдуть прахом. Зараз він в лікарні, в травматологічному відділенні.

Що це – моя карма? Що робити? Як припинити цю ланцюг подій?

Світлана, 63 роки. Порада від психолога.
Світлана, щоб знайти відповідь на це питання, треба звернутися до вашого минулого. Ви вважали себе «замкнутою, нетовариською, сором’язливою, нікому не потрібною», але чому? Що відбувалося в вашому дитинстві, в родині, між батьками і вами? У тих подіях і потрібно шукати відповідь на питання, чому ви вибираєте або чоловіків, які вас ображають (як перший чоловік), або слабких, що не претендують на лідерство і не здатних на агресію, тих, кого треба «рятувати». Для нинішніх відносин ви вибрали того, хто не може вами управляти, не може завдати вам шкоди (але все одно завдає, тільки в іншій формі).

Слабкий чоловік зручний, але дратує вас обов’язковим набором негативних якостей: лінь, пасивність, емоційна глухота, тривожність, відсутність належного почуття відповідальності, нездатність захистити сім’ю.

Це не карма. Це психологія, сімейні травми, сценарії, підкріплення певної поведінки, «відданість» одному з батьків ( «я з тобою, я покажу тобі свою любов, мені буде так само погано, як і тобі»). Щоб досконально розібратися в ситуації і вирішити її, знадобляться консультації психолога.

Те, що відбувалося і відбувається у вашому особистому житті, – результат вашого ставлення до себе, наслідок дитячих ран і перекручених переконань. Ви могли вірити, що тільки відносини, якими б болючими вони не були, допомагають вам відчувати себе живою, цілісною. Якщо вам з дитинства вільно чи мимоволі показували, що ви не важливі, ваше відчуття власної цінності могло постраждати. Не відчуваючи себе, ви зливалися з чоловіками і брали їх життя і їх ролі, щоб не будувати своє життя. Ви не відчували і не відчуваєте себе, у вас немає справжніх цілей, крім однієї: відносини, в яких ви жертва і / або рятувальник.

Усвідомити це і тим більше змінити дуже складно, але можливо – якщо ви по-справжньому цього захочете.