Нещодавно ми всією сім’єю ходили на весілля до моєї двоюрідної сестри. Наречена почала сватати моєму братові Дімі свою найкращу подругу.
Вона розхвалювала Світлану, мовляв, та дуже добра, скромна, дбайлива, готує добре. Та й синові її, Іванку, потрібний тато. А як відомо, для нормального чоловіка дитина не перешкода.
Після цієї розмови всі намагалася зробити так, щоб Діма проводив якомога більше часу зі Світланою. Виявилося, що його анітрохи не збентежив той факт, що його нова знайома має сина. У результаті він покликав Світлану на побачення.
До речі, Дімі 30 років, він не одружений і ніколи не був. Дітей він не має. Живе окремо, платить іпотеку та любить футбол. Словом, звичайний чоловік. Ми всі були раді, що між ним та Свєтою можуть зав’язатися стосунки. Проте очікування не співпали із реальністю.
За тиждень мені зателефонувала двоюрідна сестра:
«Поговори з братом, він Світланочку образив! Але вона готова його пробачити, якщо Діма вибачиться».
У спробі з’ясувати, що сталося, жінка отримала наступну відповідь:
«Їй малого не було з ким залишити, тож вона його на побачення взяла. Напевно, це Дімі не сподобалося. За годину він пішов, сплатив тільки свою половину рахунку ще й наговорив грубощів! Хто так робить? Подумаєш, взяла дитину на побачення. Твій брат одразу міг сказати, що йому панночка з причепом не потрібна!» — кричала вона мені у слухавку.
Я знала, що мій брат не міг так вчинити. Звісно, його особисте життя мене не стосується. Але я ніяк не могла поєднати в голові образ брата і ту грубість, що сталася в ресторані. Вирішила себе не мучити і зателефонувала Дімі. Почуте мене, м’яко кажучи, здивувало.
Виявилося, що побачення провалилося зовсім не через дитину, як усі передбачали:
«Та Бог з ним, з малим. Ти зараз сміятися будеш: вона заміжня і живе з чоловіком. Ми сиділи, пили каву, як раптом їй дзвонять. По телефону Світлана скаржилася на чоловіка, бо той відмовився сидіти з Ванею та поїхав у справах. Саме тому їй довелося взяти хлопчика із собою.
Коли вона закінчила розмову, я вирішив поцікавитись, як часто її колишній чоловік спілкується з дитиною. Бачила б ти її округлені очі! “Чому колишній чоловік? Я заміжня!” — я аж поперхнувся. Далі вона пояснила, що вони давно чужі одне одному і живуть разом за інерцією. Попросила, щоб я не хвилювався, адже як тільки вона зрозуміє, що у нас все серйозно, то подасть на розлучення».
Після цього я вирішив уточнити, чи знає її чоловік, що вона, одружена жінка, ходить на побачення? На що я почув:
«Звичайно, ні! Він тоді одразу всі мої речі збере, а в мене грошей немає, щоб собі квартиру винаймати», — і сидить посміхається.
Загалом я їй сказав, що мене такий варіант не влаштовує. Озвучив свої сумніви в її порядності, адже де гарантія, що потім вона не буде в мене за спиною шукати собі запасний аеродром?
В цей же момент ще й малий підлив олії у вогонь:
«Матусю, а коли тато за нами приїде?»
Виявилось, чоловікові вона сказала, що йде обідати із колегою. Після цього він мав їх забрати із ресторану. Це була остання крапля. Я розлютився і сказав: нехай чоловік їй рахунок і оплачує. В спину я лише почув: «Ти не мужик». Оце сходив на побачення!
