Нещодавно я дізналася, що моя мама Алевтина налаштовує мого маленького сина Даню проти мого нового чоловіка Сергія. Більше вона онука не побачить. Я її попереджала, щоб вона не провертала свої штучки. А зруйнувати свій шлюб я не дам.
Так вийшло, що два роки тому я розлучилася з першим чоловіком. Винні були ми обоє, але усвідомили ми це вже після розлучення, зараз нормально спілкуємося і беремо участь у вихованні синочка.
Колишній забирає сина на вихідні, іноді на свята або у свою відпустку, але основну частину часу дитина живе зі мною, як і належить.
Мама після мого розлучення непогано мені допомогла, забираючи малюка під час моїх лікарняних і відряджень. Спочатку я без неї була як без рук, вона дуже виручала, за що їй дуже вдячна. Зараз я вже міцно стою на ногах, син готується до школи, начебто все добре, але є одне але.
Коли мені потрібна була допомога, мама без питань допомагала мені. Але рік тому у мене з’явився чоловік, Сергій. Звичайно, нам хотілося провести час удвох. Коли мама, забираючи Данилка, запитала мимохідь, що у мене сталося, я без задньої думки розповіла, що йду на побачення.Тут мама як з ланцюга зірвалася.
Побачення з Сергієм в цей день довелося скасувати, тому що мама навідріз відмовилася мені допомагати. Мене її реакція дуже засмутила.
Мені навіть тридцяти немає, так що тепер, хрест на собі поставити, якщо перший шлюб не склався і є дитина? Моє особисте життя стало постійною темою для наших з мамою сварок. Мама застерігала мене, що синові не вистачає любові, що я псую йому дитинство.
Вона навіть колишньому чоловіку додзвонилася, розповіла, що у мене новий чоловік і мені байдуже на дитину. Тільки ось колишньому на це до лампочки, у нього самого бурхливе особисте життя, а з сином він регулярно спілкується і бачить його.
Я зробила мамі попередження, що так робити неправильно, але вона заявила, що піде на все заради щастя онука.Ми сварилися з мамою. Але це не впливало на мої стосунки з Сергієм. Через півроку ми вже жили разом, а незабаром розписалися. Маму я на весілля кликала, але вона демонстративно не прийшла.
Мій чоловік з сином знайшов спільну мову дуже швидко. Мені подобалося, що він вибудовував спілкування не з позиції “Я новий тато”, адже у сина є нормальний люблячий батько, а з позиції старшого товариша, друга. На Данилка Сергій ніколи не підвищувався голос, не кажучи вже про більш суворі методах виховання.
І спочатку син теж нормально ставився до того, що з нами живе Сергій. А ось останнім часом я почала помічати, що син все робив наперекір Сергію. Нескладно здогадатися, що пік неслухняності припадав на повернення від бабусі. У неділю, наприклад, син сходив до бабусі – до середи буде поводитися наче чортеня, а потім поступово прийде в норму, до наступного візиту до бабусі.
Сама мама, звичайно, заперечувала, що якось накручує онука, повторюючи, що дітей не обдуриш, вони все відчувають. Данилко теж мовчав, як партизан. Я б, напевно, так і чекала, коли мамі набридне, а син подорослішає, але мама перегнула палицю.
Минулого тижня ввечері до мене прилетів незадоволений колишній, який пообіцяв, що відсудить у мене дитину, тому що я “дозволяю надто багато”. Колишній ніколи себе так не вів, я спочатку думала, що він випив забагато.
Виводили його з поліцією, заяву я не писала, тому що нічого толком не сталося, крім образ. Сергій не постраждав, я теж, син був у бабусі.
Це було настільки невластиво для колишнього, що я навіть не образилася, а злякалася за нього, раптом щось сталося.Виявилося, що йому подзвонив син і поскаржився на Сергія, типу той його ображає, а я нічого не роблю і ніяк сина не захищаю. Раніше Данилко такого ніколи не говорив, тому батько полетів все з’ясовувати.
Я сказала, що все це марення сивої кобили, тому нехай колишній зараз їде за сином, забирає його у бабусі і везе сюди, будемо розбиратися.Ми розмовляли близько двох годин.
З перших слів було видно, що син говорить неправду. Врешті-решт він просто дитина, а не спецагент, тому ми швидко його “розкололи”. Виявилося, що почуття негативного ставлення до Сергія синові активно прищеплювала бабуся, тобто, моя мама.
Вона ж і надоумила онука сказати батькові неправду, полохаючи дитину, що якщо він так не зробить, то я скоро народжу від Сергія дитинку, а його віддам в дитячий будинок. А тепер Мене всі родичі переконують, що я не права, що не варто обмежувати спілкування Данилка з бабусею, але я впевнена, що все правильно роблю.
