Чи не шкода мені дружини, ні, не шкода, вона знає про всіх коханок

Чоловік покинув мене з 3 малюками на руках і поїхав жити до коханки. Бачте я набридла йому, я не доглядаю за собою, в салони не ходжу, нігті не фарбую.

Так, не фарбую, наче наявність лаку на нігтях змінить істинне відношення чоловіка до мене і до життя загалом. Я йому вірна була, ми 6 років прожили разом, і я навіть думки про іншого чоловіка собі не припускала, не говорячи вже про флірт чи тимпаче зраду.

Добре що мав мама опинилася поряд в такий момент. Вона вийшла на пенсію і почала дивитися за дітьми, відправила мене на роботу. Там я познайомилася з директором і він відразу на мене запав.

Незважаючи на пологи я гарно виглядала, і дійсно загадавши слова колишнього пішла в салон, це прилади мені впевненості в собі. Директор одружений чоловік, тепер і мені доведеться приміряти на себе шкуру коханки.

Але він обіцяє купити мені квартиру, машину, знайти хорошу няню, переписати на мене покупки, зарплату гарну, подарунки, відпустку. Я розумію що по відношенню до дітей я чиню нечесно, бо поки вони будуть з моєю матір’ю я буду відпочивати, але чи краще було б якби я цей час гарувала як кінь на ту саму квартиру і отримувала б копійки, а так мої діти будуть мати все що схочуть.

Чи не шкода мені дружини, ні, не шкода, вона знає про всіх коханок, сама має не одного хлопчика в запасі, у них не сім’я, а так собі, діловий союз, всім добре. А якщо чоловік готовий для мене на такі трати я вчинки так будь ласка, я ж не проти, а мої діти, думаю, мене простять.

Related Post

Чоловік живе у моєму будинку, отримав від мого батька гараж, але у своїх невдачах звинувачує менеЧоловік живе у моєму будинку, отримав від мого батька гараж, але у своїх невдачах звинувачує мене

У мене склалася ситуація, я не можу визначитись із рішенням. Я перебуваю в шлюбі 4 роки. Чоловік старший за мене на 8 років. Життя у нього складалося без підтримки батьків.

І ось в один із днів бабуся вирішила пригостити внучку козячим молоком. Для цього треба було сходити в сусідній хутір, який розташовувався неподалік. І вони, звичайно ж, пішли разом. Йдуть, розмовляють, уздовж дороги видніються кладовища. Маленька Людочка ніколи не бачила нічого подібного. Вона вигукнула: «Ой, як тут красиво, скільки кольорів. Хочу туди”І ось в один із днів бабуся вирішила пригостити внучку козячим молоком. Для цього треба було сходити в сусідній хутір, який розташовувався неподалік. І вони, звичайно ж, пішли разом. Йдуть, розмовляють, уздовж дороги видніються кладовища. Маленька Людочка ніколи не бачила нічого подібного. Вона вигукнула: «Ой, як тут красиво, скільки кольорів. Хочу туди”

Це дуже незвичайна історія, якої поділилася зі мною Людмила, безпосередня учасниця тих давніх подій. Давним-давно, будучи дівчинкою, влітку вона приїхала в гості до бабусі Олени в село. Бабуся дуже любила