Декілька років тому я вийшла на пенсію. Хоч давно вже мала необхідний стаж, проте продовжувала працювати аж поки керівництво не попросило звільнити місце для молодого працівника.
Одного разу ми побачили як до нашого будинку підходив підозрілий чоловік. Не виголений, з розкиданим волоссям, у порваних джинсах та звичайних домашніх капцях.
Спочатку ми гадали, що це якийсь безхатько. Проте він відчинив двері домофона власним ключем та зник у під’їзді. Одна жіночка розповіла, що це новий мешканець її будинку.
«Нещодавно заселився разом з дружиною. Виглядає наче бомж, а дружина то взагалі не викликає жодної довіри. Цілими днями сидить вдома, а на вечір кудись йде.
Повертається лише зранку. Не інакше як повією працює» – закінчила свою розповідь жінка.З того часу ми всі почали пильніше придивлятися до нової сімейки. Через кілька днів чоловік знову пройшов повз нас.
Навіть тихо привітався. В руках ми побачили, що він тримає пакет зі шприцами та якісь ампули. Його худорлявий вигляд та той же незвичний одяг наштовхнули нас на єдиний очевидний висновок – він наркоман.
З того часу Разом з подругами ми називали його наркоманом, а його дружину повією. Але вийшло так, що він врятував мені життя. В той день я разом з сусідкою з самого ранку вийшли прогулятися та погодувати наших котиків, що мешкали у підвалі будинку.
Раптово я відчула, що мені стало зле. В голові закрутилося, в грудях закололо і я просто впала. Прокинулася вже у лікарні. Поряд зі мною стояв той самий наркоман, а його дружина ставила мені крапельницю.
Виявилося, що вони разом працюють у лікарні. Він лікар терапевт, а вона медична сестра. В той момент мені все стало зрозуміло. Ось чому він ходив зі шприцами, а вона через ніч виходила з дому. А його зовнішній вигляд то результат важких нічних чергувань та нової моди на джинси з дірками.
Мені стало соромно. Звісно ж, що я їм нічого не розповіла про нашу з сусідками теорію, але в той момент, коли дізналася, що саме він перший прийшов на допомогу у дворі хотілося провалитися крізь землю.
Коли мене відпустили додому, то я все розповіла сусідкам. З того моменту ця родина стала для нас самою порядною у дворі. Ми завжди з ними віталися та навіть інколи просили про приватну консультацію.
Дочка щонайменше раз на місяць приходить, щоб поплакатися мені в коліна про своє складне сімейне…
Мама відмовляється нормально сприймати реальність. Я їй кажу, що хочу стати на ноги, щоб у…
Бабуся ще після того, як не стало батьків однозначно позначила мені свою позицію – я…
Я розумію, що не маю права вимагати свій подарунок назад, то в мене була істерика…
Мама все життя відмовляла мені у підтримці, навіть у найменшій. А ще вона ніколи не…
Насправді ніщо не віщувало біди. Зрозуміло, я помічала, що Андрій завжди виглядає з голочки, обожнює…