-Це не мені сіль потрібна. Це сусідці. -Якій сусідці? – не зрозуміла Маша. -Ну, цій, яка у квартирі навпроти живе. Маша зробила здивоване обличчя. -Хто живе навпроти? -Хто, хто. Сусідка

Марія прибирала в квартирі, коли почула, як гримнули вхідні двері.

-Маша! – покликав із коридору чоловік, ледве переступивши поріг. – Швидше йди сюди. У нас сіль є?

Маша швидко побігла до чоловіка.

-Яка ще сіль?

-Звичайна, – відповів Максим. – Кухонна сіль.

-А тобі навіщо? – здивувалася Маша. – Пляму на штанах зробив?

-Це не мені сіль потрібна. Це сусідці.

-Якій сусідці? – не зрозуміла Маша.

-Ну, цій, яка у квартирі навпроти живе.

Маша зробила здивоване обличчя.

-Хто живе навпроти?

-Хто, хто. Сусідка.

-Але там немає сусідки.

-Як це немає? – здивувався чоловік. – Я зараз іду, а вона з-за дверей виглядає і запитує: “Перепрошую, у вас сіль є?” Я їй і говорю – зараз у дружини спитаю.

-А вона? – Маші стало цікаво.

-А вона назад за двері шмигнула.

-За які двері?

-Які навпроти.

-Дивно.

-А що тут дивного? – чоловік знизала плечима. – Людині потрібна сіль. У нас є?

-Є.

-Так віднеси. Якщо їй дуже потрібно.

-Гаразд.

Маша швидко сходила на кухню, взяла пакет із сіллю, поспішила на майданчик, і почала дзвонити в квартиру навпроти. Подзвонила кілька разів, але їй ніхто не відчинив.

Довелося повернутись назад.

Чоловік у цей час був уже на кухні – заглядав у каструлі та облизувався.

-Ну, що віднесла? – запитав він.

-Намагалася. Але мені двері так ніхто й не відчинив. Хоч я й дзвонила кілька разів. Може, ти двері переплутав?

-Хочеш сказати, що я вже зовсім чи що? – посміхнувся чоловік.

-Тоді чому мені не відчинили? – запитанням на запитання відповіла Маша.

-Справді, дивно, – Чоловік замислився. – Куди вона поділася? Вона ж там точно була.

-Дивно інше. Звідки вона там взялася? Наскільки мені відомо, у квартирі навпроти мешкає самотній чоловік.

-А звідки ти знаєш? – автоматично спитав чоловік.

Спочатку він запитав, а потім схаменувся, бо до нього відразу дійшов глибинний зміст свого питання.

-Так, доречі. Звідки ти знаєш, що там мешкає самотній чоловік? – повторив він питання вже іншим тоном. – Ти що, буваєш у нього в гостях? Поки я на роботі…

Маша розгубилася і квапливо відповіла:

-Ні. Не була там я. Чесне слово.

-А звідки тобі, тоді, відомо, що він не одружений? Ти що, подзвонила йому в двері і спитала – скажіть мені будь ласка, дорогий сусіде, а чи є у вас дружина? То що?

-Та ні! Він сам приходив і питав, чи є у нас сіль.

-Сіль? – здивувався чоловік.

-Ага, сіль, – кивнула дружина. – Знову сіль. Дивно… І я сказала, що є. Зараз дам.

-Що?

-Сіль дам. Тому я й була впевнена, що він не одружений. Будь-яка жінка вдома завжди має запас солі.

-Таак… Це дуже дивно… – крізь зуби промовив чоловік. – Моя дружина знає про сусіда більше, ніж я…

І тут у Маші з чоловіком почалася звичайна сімейна сварка, яка була хоч і недовгою, але неприємною.

Коли Маша, вся в сльозах, сказала:

-Ти що, мені зовсім не віриш?! – чоловік, нарешті, схаменувся, і неохоче сказав:

-Вірю, вірю… Але з усім цим все ж таки треба розібратися.

Він рішуче пішов до дверей, вийшов на сходову площадку, і настирно почав дзвонити в двері навпроти.

Дзвонив він довго, але за дверима була тиша.

-Але ж вона точно була там! – нервово вигукнув чоловік. – Вона спитала про сіль, і сховалася за двері!

У цей момент збоку пролунав звук дверей ліфта, що відкриваються. І з ліфта вийшла та сама сусідка з пакетом у руках.

-Ось! – як ні в чому не бувало, показала вона пачку солі. – В магазин збігала. А ви до мене рветесь, так? Вибачте, що я вас потурбувала, – звернулася вона до чоловіка Марії. – Я подумала, що мені солі потрібно буде дуже багато. Краще купити.

-І все-таки, навіщо вам стільки солі? – з підозрою дивився на неї Машин чоловік.

-Так? І вашому чоловікові постійно сіль потрібна, – додала обурено Маша. – Навіщо? До речі, він вам чоловік чи хто?

-Чоловік, звісно, ​​- посміхнулася сусідка. – А з приводу солі… Рибалка він у мене. Нбрид уже своєю рибою. Ось зараз, знову зателефонував, каже, зловив багато риби, готуйся, скоро буду. А морозильник у нас маленький. І сіль, як завжди, скінчилась. До речі, може вам свіжа риба потрібна? Ми можемо продати. Дешево. Дуже дешево.

На вечерю Маша смажила карася…