– Я щось не розумію,  ти кого тут із себе будуєш? – Узялася в боки зовиця. – Думаєш, грошей кури не клюють, значить, можна розмовляти з нами, як із тваринами

– Пощастило тобі, братику, таку дружину відхопив, – Аліна з келихом червоного в руках обвела очима вітальню. – Камін навіть є, підсвічування… Шкода, я не мужик…

Григорій у відповідь тільки знизав плечима і зніяковіло посміхнувся. Він і сам був радий тому, що зустрів таку розумну, гарну і цілеспрямовану жінку.

Різниця у віці у Григорія та Світлани була невелика. Проте жінка до своїх двадцяти семи років встигла купити квартиру, машину та відбутися, як фахівець, у компанії.

Чоловік міг похвалитися тільки тим, що ремонтував автомобіль одного з нападників футбольного клубу.

– Ну а мені якось не пощастило, – зітхнула Аліна, бухнувшись на диван. – У Свєтки брата вільного випадково немає?

– Ні, тільки сестра, – розсміявся Григорій, насолоджуючись тим, як добре влаштувався в цьому житті завдяки дружині.

– Слухай, а ще червоного немає? – Жінка повернулася до брата і покрутила в руках порожній келих.

– Зараз пошукаємо! – запевнив чоловік і поспішив до бару.

Він легко відшукав потрібну пляшку, але відкоркувати її не встиг, оскільки у дворівневу квартиру увійшла Світлана.

Почувши, як стукнули вхідні двері, Григорій напружився. Аліну він запросив до себе, навіть не спитавши у дружини дозволу.

Чоловік чудово знав, що Світлана недолюблювала його сестру, вважаючи її не по віку зухвалою.

Жінці потрібно було лише раз зіткнутися з нею, щоб зрозуміти, що це за людина.

– Ой, кохана невістка прийшла! – радісно сплеснула руками Аліна. – А я в гості прийшла. Ми з братом трохи хильнули. Живете ви, звичайно, шикарно! Всім би так жити. І чого ви мене раніше не запрошували?

– Я рада, що тобі сподобалося, – бажаючи здаватися люб’язною, напружено посміхнулася Світлана.

– По твоєму обличчю так не скажеш, – пирхнула жінка, продовжуючи крутити в руках порожній келих. – Червоне, до речі, смачне. Назву не підкажеш?

– Я не знаю, що саме ви куштували, – сухо відповіла невістка.

Щоб Світлана озвучила їй назву, Аліна відшукала у кошику для сміття порожню пляшку.

– Скільки коштує? – зовиця сунула в обличчя невістки пляшку.

– Сім тисяч, – байдуже відповіла Світлана, розізлившись на чоловіка за те, що він вирішив хвалитися перед сестрою її баром.

– Нічого собі! – Закліпала очима Аліна. – Дівчата б заздрили! Слухай, дай мені з собою одну пляшечку?

– У мене не безплатна крамниця, – заперечила жінка, давши зрозуміти, що зовиці доведеться піти ні з чим.

– Блін, ти чого така жадібна? У вас у барі пляшок навалом! – гикнула Аліна і грізно узялася в боки.

– Купи дешеву і скажи, що вона коштує сім тисяч гривень, – байдуже промовила Світлана.

– Гониш? Хто мені повірить? Вони відразу по інтернету перевірять, – посміхнулася жінка. – Не тримай усіх за недолугих. Ну так даси одну пляшечку улюбленій зовиці?

Світлана зрозуміла, що сперечатися із Аліною вийде собі дорожче і віддала їй дорогий напій.

Аліна готова була розцілувати Світлану, але та вчасно встигла вивернутись і вивести її за двері.

– Слухай, що за гулянки ти влаштовуєш за моєї відсутності? – суворо поцікавилася жінка у чоловіка.

– Що такого в тому, що сестра зазирнула до нас у гості? – осмілівши,  промовив Григорій.

– Не спитав навіть дозволу. Квартира таки моя, я повинна знати, хто сюди приходить. До того ж, у мене питання: чому ти сьогодні не на роботі? – Світлана почала поправляти плед на дивані.

– Ну, тому, що вирішив взяти собі вихідний. Маю право, – діловито відповів чоловік.

– Коли будеш заробляти стільки ж, скільки я, тоді й матимеш право, – викарбувала дружина. – Запросив сестру, треба було і напувати своїм пійлом з холодильника, а не грабувати мій бар. Там одна пляшка дорожча за її місячну зарплату.

– Тобі шкода, чи що? – Григорій з незворушним виглядом поклав ногу на ногу. – Сім тисяч – це дріб’язок, і не варто ним хизуватися.

Побачивши, що чоловік почав нести хмільне марення, вона махнула рукою і сказала, що спати він сьогодні буде на дивані.

Вони досить швидко вляглися спати, але ніч для них виявилася не дуже довгою.

Посеред ночі хтось почав гупати до них у двері. Світлану стукіт різко вирвав зі сну, від чого в неї навіть запаморочилася голова.

– Гришу, подивися, хто там! – крикнула жінка.

Однак після того, як він голосно продовжував хропіти у вітальні, Світлана зрозуміла, що на нього сподіватися не варто.

Накинувши халат, жінка поспішила до дверей. Перш ніж відчинити, вона подивилася в дверне вічко.

На її подив, по той бік стояла Аліна з кількома не тверезими дівчатами. Світлана прочинила двері і сухо запитала, що вони забули в таку пізню годину.

– Привезла дівчат з тобою познайомити! – З важливим виглядом сказала Аліна.

– Так, вона весь вечір тільки про тебе й розповідала, – промовила одна з дівчат і голосно гикнула.

– Час надто пізній для знайомства. Мені завтра на роботу, – стримано відповіла Світлана.

– Ми всього лише на пів години, – захихотіла Аліна і спробувала пройти до квартири. – Вони лише ваш крутий бар подивляться.

– Ні, – суворо промовила жінка. – Я думаю, буде краще, якщо ви підете. До того ж, у гості без запрошення не ходять.

Дівчата здивовано перезирнулися між собою, а зовиця з викликом сплюнула на підлогу.

– Я щось не розумію,  ти кого з себе тут будуєш? – узялася в боки Аліна. – Думаєш, грошей кури не клюють, значить, можна розмовляти з нами, як із тваринами?

– Я попросила б вас піти, – ігноруючи нахабний тон зовиці, люб’язно попросила Світлана.

Однак, побачивши, що хмільні дівчата ніяк не реагують на її слова і не збираються йти, зачинили двері.

Але не встигла вона відійти від порога, як Аліна з усієї сили знову почала гупати. Вона вимагала, щоб Світлана відчинила двері і впустила її, щоб вона подивилася в безсоромні очі родички.

– Якщо ви зараз же не підете, я змушена буди викликати поліцію! – пригрозила дівчатам жінка.

Вони притихли, але шепотіли біля дверей, щось емоційно обговорюючи. Світлана, вирішивши, що трійця піде, пішла спати. Проте за десять хвилин вона відчула запах гару.

Жінка кулею схопилася з ліжка і побігла на запах, що йшов з боку порога.

Вона ввімкнула світло і побачила на підлозі тлілий папірець. Хто саме засунув його у дверну свердловину, Світлана чудово знала.

Вона все прибрала, відчинила вікно та вранці заявила чоловікові, що більше не хоче бачити Аліну у себе в квартирі.

– Хочеш зустрічатися з нею, зустрічайся на іншій території, – холодно промовила жінка. – Мені вона тут не потрібна!

– Що трапилося? Все ж  було нормально. Чи ти просто соромишся того, що ми бідні? – Григорій з викликом дивився на дружину.

– Ні, просто не хочу, щоб вона рознесла чи підпалила мою квартиру, – Світлана грізно подивилася на чоловіка та розповіла про те, що утнула вночі Аліна.

Григорій був здивований вчинком сестри і запевнив, що не пустить її більше в гості.

У тому, що він дотримується слова, дружина переконалася того ж дня, коли Аліна прокинулася і вирішила поправити здоров’я.

Чоловік грубо відмовив сестрі у гостинності, заявивши, що вона не вміє себе пристойно поводити.

Ця ситуація не могла не позначитися на спілкуванні Аліни та Григорія. Сестра звинуватила брата в тому, що він став на бік пихатої дружини і за гроші ладен танцювати під її дудку та відмовитися від сім’ї…

Пишіть в коментарях, що ви думаєте з цього приводу, підтримайте автора вподобайками!