– Пощастило тобі, братику, таку дружину відхопив, – Аліна з келихом червоного в руках обвела очима вітальню. – Камін навіть є, підсвічування… Шкода, я не мужик…
Григорій у відповідь тільки знизав плечима і зніяковіло посміхнувся. Він і сам був радий тому, що зустрів таку розумну, гарну і цілеспрямовану жінку.
Різниця у віці у Григорія та Світлани була невелика. Проте жінка до своїх двадцяти семи років встигла купити квартиру, машину та відбутися, як фахівець, у компанії.
Чоловік міг похвалитися тільки тим, що ремонтував автомобіль одного з нападників футбольного клубу.
– Ну а мені якось не пощастило, – зітхнула Аліна, бухнувшись на диван. – У Свєтки брата вільного випадково немає?
– Ні, тільки сестра, – розсміявся Григорій, насолоджуючись тим, як добре влаштувався в цьому житті завдяки дружині.
– Слухай, а ще червоного немає? – Жінка повернулася до брата і покрутила в руках порожній келих.
– Зараз пошукаємо! – запевнив чоловік і поспішив до бару.
Він легко відшукав потрібну пляшку, але відкоркувати її не встиг, оскільки у дворівневу квартиру увійшла Світлана.
Почувши, як стукнули вхідні двері, Григорій напружився. Аліну він запросив до себе, навіть не спитавши у дружини дозволу.
Чоловік чудово знав, що Світлана недолюблювала його сестру, вважаючи її не по віку зухвалою.
Жінці потрібно було лише раз зіткнутися з нею, щоб зрозуміти, що це за людина.
– Ой, кохана невістка прийшла! – радісно сплеснула руками Аліна. – А я в гості прийшла. Ми з братом трохи хильнули. Живете ви, звичайно, шикарно! Всім би так жити. І чого ви мене раніше не запрошували?
– Я рада, що тобі сподобалося, – бажаючи здаватися люб’язною, напружено посміхнулася Світлана.
– По твоєму обличчю так не скажеш, – пирхнула жінка, продовжуючи крутити в руках порожній келих. – Червоне, до речі, смачне. Назву не підкажеш?
– Я не знаю, що саме ви куштували, – сухо відповіла невістка.
Щоб Світлана озвучила їй назву, Аліна відшукала у кошику для сміття порожню пляшку.
– Скільки коштує? – зовиця сунула в обличчя невістки пляшку.
– Сім тисяч, – байдуже відповіла Світлана, розізлившись на чоловіка за те, що він вирішив хвалитися перед сестрою її баром.
– Нічого собі! – Закліпала очима Аліна. – Дівчата б заздрили! Слухай, дай мені з собою одну пляшечку?
– У мене не безплатна крамниця, – заперечила жінка, давши зрозуміти, що зовиці доведеться піти ні з чим.
– Блін, ти чого така жадібна? У вас у барі пляшок навалом! – гикнула Аліна і грізно узялася в боки.
– Купи дешеву і скажи, що вона коштує сім тисяч гривень, – байдуже промовила Світлана.
– Гониш? Хто мені повірить? Вони відразу по інтернету перевірять, – посміхнулася жінка. – Не тримай усіх за недолугих. Ну так даси одну пляшечку улюбленій зовиці?
Світлана зрозуміла, що сперечатися із Аліною вийде собі дорожче і віддала їй дорогий напій.
Аліна готова була розцілувати Світлану, але та вчасно встигла вивернутись і вивести її за двері.
– Слухай, що за гулянки ти влаштовуєш за моєї відсутності? – суворо поцікавилася жінка у чоловіка.
– Що такого в тому, що сестра зазирнула до нас у гості? – осмілівши, промовив Григорій.
– Не спитав навіть дозволу. Квартира таки моя, я повинна знати, хто сюди приходить. До того ж, у мене питання: чому ти сьогодні не на роботі? – Світлана почала поправляти плед на дивані.
– Ну, тому, що вирішив взяти собі вихідний. Маю право, – діловито відповів чоловік.
– Коли будеш заробляти стільки ж, скільки я, тоді й матимеш право, – викарбувала дружина. – Запросив сестру, треба було і напувати своїм пійлом з холодильника, а не грабувати мій бар. Там одна пляшка дорожча за її місячну зарплату.
– Тобі шкода, чи що? – Григорій з незворушним виглядом поклав ногу на ногу. – Сім тисяч – це дріб’язок, і не варто ним хизуватися.
Побачивши, що чоловік почав нести хмільне марення, вона махнула рукою і сказала, що спати він сьогодні буде на дивані.
Вони досить швидко вляглися спати, але ніч для них виявилася не дуже довгою.
Посеред ночі хтось почав гупати до них у двері. Світлану стукіт різко вирвав зі сну, від чого в неї навіть запаморочилася голова.
– Гришу, подивися, хто там! – крикнула жінка.
Однак після того, як він голосно продовжував хропіти у вітальні, Світлана зрозуміла, що на нього сподіватися не варто.
Накинувши халат, жінка поспішила до дверей. Перш ніж відчинити, вона подивилася в дверне вічко.
На її подив, по той бік стояла Аліна з кількома не тверезими дівчатами. Світлана прочинила двері і сухо запитала, що вони забули в таку пізню годину.
– Привезла дівчат з тобою познайомити! – З важливим виглядом сказала Аліна.
– Так, вона весь вечір тільки про тебе й розповідала, – промовила одна з дівчат і голосно гикнула.
– Час надто пізній для знайомства. Мені завтра на роботу, – стримано відповіла Світлана.
– Ми всього лише на пів години, – захихотіла Аліна і спробувала пройти до квартири. – Вони лише ваш крутий бар подивляться.
– Ні, – суворо промовила жінка. – Я думаю, буде краще, якщо ви підете. До того ж, у гості без запрошення не ходять.
Дівчата здивовано перезирнулися між собою, а зовиця з викликом сплюнула на підлогу.
– Я щось не розумію, ти кого з себе тут будуєш? – узялася в боки Аліна. – Думаєш, грошей кури не клюють, значить, можна розмовляти з нами, як із тваринами?
– Я попросила б вас піти, – ігноруючи нахабний тон зовиці, люб’язно попросила Світлана.
Однак, побачивши, що хмільні дівчата ніяк не реагують на її слова і не збираються йти, зачинили двері.
Але не встигла вона відійти від порога, як Аліна з усієї сили знову почала гупати. Вона вимагала, щоб Світлана відчинила двері і впустила її, щоб вона подивилася в безсоромні очі родички.
– Якщо ви зараз же не підете, я змушена буди викликати поліцію! – пригрозила дівчатам жінка.
Вони притихли, але шепотіли біля дверей, щось емоційно обговорюючи. Світлана, вирішивши, що трійця піде, пішла спати. Проте за десять хвилин вона відчула запах гару.
Жінка кулею схопилася з ліжка і побігла на запах, що йшов з боку порога.
Вона ввімкнула світло і побачила на підлозі тлілий папірець. Хто саме засунув його у дверну свердловину, Світлана чудово знала.
Вона все прибрала, відчинила вікно та вранці заявила чоловікові, що більше не хоче бачити Аліну у себе в квартирі.
– Хочеш зустрічатися з нею, зустрічайся на іншій території, – холодно промовила жінка. – Мені вона тут не потрібна!
– Що трапилося? Все ж було нормально. Чи ти просто соромишся того, що ми бідні? – Григорій з викликом дивився на дружину.
– Ні, просто не хочу, щоб вона рознесла чи підпалила мою квартиру, – Світлана грізно подивилася на чоловіка та розповіла про те, що утнула вночі Аліна.
Григорій був здивований вчинком сестри і запевнив, що не пустить її більше в гості.
У тому, що він дотримується слова, дружина переконалася того ж дня, коли Аліна прокинулася і вирішила поправити здоров’я.
Чоловік грубо відмовив сестрі у гостинності, заявивши, що вона не вміє себе пристойно поводити.
Ця ситуація не могла не позначитися на спілкуванні Аліни та Григорія. Сестра звинуватила брата в тому, що він став на бік пихатої дружини і за гроші ладен танцювати під її дудку та відмовитися від сім’ї…
Пишіть в коментарях, що ви думаєте з цього приводу, підтримайте автора вподобайками!
