– Єгоре, ви розлучилися? Чому? Ганнуся ж була такою чудовою дівчиною… Невже не зійшлися характерами?
– Це ще м’яко сказано, мамо.
Єгор відключив дзвінок і важко зітхнув. Окинувши поглядом орендовану квартиру, він мимоволі згадав, як добре їм було разом.
З Анею вони познайомилися на пляжі три роки тому. Майже одразу між ними закрутився бурхливий роман. Але те, що сталося потім, Єгор намагався не згадувати, хоч друзі та родичі не давали забути минуле.
Одразу після розмови з матір’ю телефон чоловіка знову завібрував.
– Алло!
– Привіт, Єгоре! Я щойно дізнався. Невже ви з Анею розлучилися? Ще недавно ти казав, що справа йде до весілля. Я навіть подарунок уже придивився! Що сталося? – Віктор щиро переживав за друга.
– Нічого хорошого, – сумно відповів Єгор. – Аня вирішила жити для себе. Сказала, що їй бракує кисню.
– Але ж ти ніколи її не обмежував! Чого раптом їй так різко захотілося більше свободи?
Єгор невесело посміхнувся:
– Та звідки мені знати… Цих жінок не зрозуміти: сьогодні їм потрібне одне, а завтра – інше. Аня останнім часом зовсім збожеволіла на своєму фітнесі та правильному харчуванні. Її захоплення й зруйнували наші стосунки.
– Як це? Ви розлучилися через спорт? – питання Віктора було цілком очікуваним. Всі, хто чув, що наречений та наречена розірвали заручини через заняття фітнесом, щиро дивувалися.
Єгор трохи помовчав і відповів:
– Виходить, що так. Аня дуже захопилася спортом. У неї буквально дах поїхав на фоні гормональних змін.
– Вона постійно пропадала в залі, вела обліковий запис у соціальних мережах з порадами та тренуваннями. Загалом, Анька майже втратила зв’язок з реальністю.
– Але хіба це привід розривати заручини? Невже ви не змогли домовитись?
– Не змогли. В нас взагалі нічого спільного не було. Навіть не розумію, чому ми взагалі зійшлися. Напевно спочатку спрацювала якась хімія.
– Спільних інтересів у нас не було. Аня жила спортом, а я його терпіти не міг. Вона постійно рахувала калорії, а я любитель добре поїсти.
– А ти не думав, що в неї з’явився інший? – обережно спитав Вітя, і це питання сильно зачепило Єгора.
– Нікого в неї не було! Ти що, мене не чуєш? Я сам покинув Аню, бо вона надто захопилася спортом і дуже змінилася.
– Мені не потрібна дружина, схиблена на правильному харчуванні. Я не хочу все життя рахувати калорії та підлаштовуватися під її змагання.
– А що вона, в них брала участь?
– Так. Весь час готувалася, збиралася кудись… А про мене забула. Зовсім!
– М-м-м, – співчутливо зітхнув Віктор. – І як ти зараз? Тримаєшся хоч?
– Тримаюся, куди подітися. Нічого! Скоро я знайду собі іншу дівчину, без жодних божевіль на спорті.
У його розповіді про життя з Ганною все виглядало логічно та переконливо. Єгор називав себе спокійною і розумною людиною, а наречену – одержимою своїми цілями жінкою.
Зручна версія. Головне – не сказати нічого зайвого та переконати співрозмовника у своїй правоті.
Ганна й справді сильно змінилася за останній рік. Коли вони з Єгором познайомилися, вона працювала секретарем у будівельній фірмі.
Сидячий спосіб життя негативно позначався на її здоров’ї та фігурі, і дівчина вирішила записатися в спортзал.
Спочатку Аня займалася раз на тиждень, потім – двічі, а потім у неї з’явився справжній азарт.
– Може, й тобі візьмемо абонемент? Будемо разом качати м’язи. Це так чудово, коли твоє тіло змінюється, майже відразу запропонувала вона нареченому.
– Вибач, але ні. У мене інші інтереси, – з усмішкою відповів Єгор.
Він не був проти того, щоб Ганна займалася спортом. Навпаки, чоловік радів, побачивши, як наречена змінюється зовні.
За пів року дівчина виробила чіткий режим, перейшла на правильне харчування та перестала скаржитися на здоров’я.
Вона вставала о шостій ранку, бігала, обливалася холодною водою і незабаром стала виглядати так, що на неї оберталися навіть жінки.
Саме на той час у відносинах Ані та Єгора щось надломилося. Але зовсім не через ту причину, яку він пізніше озвучував.
Друзі та родичі давно помічали напругу між закоханими. Щоразу, коли Аня натхненно говорила про нову мету, Єгор закочував очі. Коли дівчина з гордістю розповідала про свої успіхи, він відразу переводив розмову на себе.
Аня з кожним днем ставала сильнішою, впевненішою та дисциплінованішою, а Єгор, навпаки, все більше дратувався.
Але в розмовах із друзями після розриву заручин про це, звичайно, нічого не згадувалося. Єгор розповідав зовсім іншу історію – ту, де він був добрим, а Аня – поганою.
Друзі та родичі ще довгий час продовжували шкодувати про їхнє розставання. І одного разу сталося те, що буває з багатьма брехунами: коли довго брешеш, починаєш розслаблятися, а коли розслабляєшся – завжди говориш зайве.
Через кілька днів після розмови з Віктором він знову зателефонував до Єгора, щоб дізнатися, як у того справи.
– Якщо хочеш вилити душу, то зустріньмося. Може, я до тебе приїду?
– Ні, не треба. Ти ж казав, що в тебе машина в ремонті, а громадський транспорт у цей район ходить рідко.
– Хіба? – здивувався Вітя. – З якого часу в центрі міста проблеми з транспортом?
– То я… я вже не в центрі живу. Перебрався на околицю… – промимрив Єгор, зрозумівши, що наговорив зайвого.
– Навіщо? Ти змінив квартиру?
– Ну… можна й так сказати… – зам’явся Єгор.
– Ого! Чому? У тебе було чудове житло. Що тебе не влаштовувало?
– Все влаштовувало, але гроші були потрібні по заріз, – неохоче зізнався чоловік.
– Як це? В тебе ж хороша зарплата. Чи проблеми у компанії? – насторожився Віктор.
– Та ні, з роботою все гаразд. Просто… Загалом я дещо програвся.
– Програвся? Ти що, робиш ставки? – здивовано спитав Вітя. Він жартівливо припустив, що Єгор захопився азартними іграми, і розраховував, що друг зараз спростує це, але той замовк.
– Алло, друже! Ти чуєш мене? Ти тут?
– Чую-чую, – глухо озвався Єгор. – Це не зовсім азартні ігри. Просто онлайн-партії у карти. Спочатку я вигравав досить непогані суми, а потім… Коротше, загнав себе в борги. Довелося продати квартиру, щоб розрахуватися.
У слухавці повисла незграбна пауза. Віктор кілька хвилин перетравлював почуте.
– Ти… ти жартуєш, чи що? І давно це у тебе?
– Рік, мабуть, – тихо відповів Єгор. – Я намагався кинути, чесно. Але сам знаєш, це як хвороба. Коли я продав квартиру, мені було так важко, що я навіть почав приймати на груди. Думав, буде легше, а стало лише гірше.
Віктор тяжко зітхнув.
– Слухай, друже… Так ось чому Аня від тебе пішла?
– До чого тут це?! – різко обірвав його Єгор. – Це не вона пішла, а я її кинув! Думаєш, легко жити з жінкою, яка постійно стирчить у телефоні, їздить на тренування та змагання? Мені що, треба було під неї підлаштовуватись?
– Але ж ти сам казав, що вона почала виглядати приголомшливо. І була такою енергійною.
– Саме так! Занадто енергійною! – Єгор нервово засміявся. – Увесь час кудись бігла, щось доводила. А що я? Повинен радіти, що вона на мене уваги не звертає?
– Тобто ти наполягаєш, що ви розлучилися через фітнес, а не через те, що ти… програвав гроші та не просихав?
Єгор замовк. В його голові раптом спливли спогади, як Аня вмовляла його піти до психолога, як гірко плакала, коли знаходила виписки з порожніми рахунками, і як перегороджувала шлях до виходу з дому, коли Єгор збирався вечорами в бар, щоб там заливати свої невдачі.
А ще він згадав її останні слова, сказані перед тим, як піти:
– Я не можу більше жити із чоловіком, який сам себе знищує. Ти залежна людина! Тобі треба лікуватися, або ти пропадеш!
Єгор розумів, що це все правда, але визнавати свої помилки не хотів.
– Ні, це я її покинув. Я! Я сам ухвалив це рішення, а не вона! – відчайдушно гукнув він у слухавку.
– Добре, хай буде по-твоєму, – спокійно відповів Вітя, розуміючи, що у друга серйозні проблеми. – Давай так: я зараз викличу таксі та приїду до тебе. Ми поговоримо нормально і почнемо думати над тим, як тобі вибиратися з цього. Іде?
Єгор хотів заперечити, але раптом відчув, як на очі навертаються сльози.
– Добре, приїжджай, – сказав він.
Після розмови з другом все стало на свої місця. Виявляється, весь цей час Єгор усім брехав.
Аня справді захопилася спортом та їздила на змагання. Але розрив їх заручин відбувся зовсім не через це.
Дівчина намагалася будувати світле майбутнє, а її співмешканець грав у азартні ігри, не просихав та шукав винних.
Тепер Віктору стало зрозуміло, чому розповідь про «божевільну спортсменку» закінчилася зізнанням про програну квартиру.
Люди часто намагаються виставити себе жертвою обставин, але правда рано чи пізно все одно виходить назовні.
Попри спроби витягнути друга, нічого не вийшло: Єгор не зумів подолати свою залежність. Йому допомагали й друзі, і родичі, але щоразу, коли здавалося, що він на вірному шляху, щось знову його збивало.
Він сердився на себе, звинувачував усіх навколо, а потім знову шукав втіху в грі та пляшці.
Зрозуміло, що жодна жінка не стала б терпіти такого відношення. Після Ані була Маша, Олена, Катя.
Єгор так і не зізнався навіть собі, що це він був винен у їхньому розлученні. Чоловік вважав за краще жити у світі власних ілюзій, де він був невинною жертвою умов, що склалися, а не винуватцем своїх бід.
Пишіть в коментарях, що ви думаєте з цього приводу? Чи справді гра, – це залежність? Мені цікава ваша думка!
