Після 20 років спільного життя мій шлюб розпався: я пішла від чоловіка стала жити окремо. Через деякий час дочка – їй 18 – переїхала до мене. Я відправила її відпочивати за кордон, вона звідти зателефонувала і сказала, що залишиться ще (господар готелю її запросив). Я була категорично проти, але вона залишилася. Повернувшись до Києва, сказала, що хоче назад.
Я знову була проти. Через пару тижнів я дала їй грошей на оплату інституту, а вона зібрала речі і поїхала до батька, повідомивши по телефону, що переведеться на заочне відділення, а на різницю поїде на курорт – тато дасть їй відсутню суму. Я розлютилася. Минуло кілька місяців, за цей час вона мені ні разу не зателефонувала, не спитала, як мої справи, як здоров’я, хоча я їй телефоную.
Але я на неї так ображена, що навіть в глибині душі рада, що вона живе окремо і я не бачу її викрутасів. Чи не прикро було б, якби вона закохалася, але їй там просто сподобалося, склалася весела компанія … Я все розумію, але не можна ж так поводитися з матір’ю, яка їй все давала. Я дотримувалася позиції «жива, здорова – і слава богу», давала їй повну свободу, і вона до цього завжди виправдовувала мою довіру. Що робити? Як помиритися?
Інна, 49 років
Інна, ви зараз опинилися в складній ситуації і в непривабливій ролі. Дочка розважається у веселій компанії, тато це заохочує, а ви протестуєте, обурюєтеся, але нічого змінити не можете. Раніше дочка виправдовувала вашу довіру, її поведінку і ваші відносини не викликали у вас занепокоєння. Тепер все по-іншому, а як впоратися, ви не знаєте, і підтримати вас нікому.
Ви одна, перевантажені, і в ваших словах чутно не тільки обурення, але і відчай. Вам і наблизитися хочеться, і бути від неї подалі. Швидше за все, це відбивається на тому, як ви з нею розмовляєте. Думаю, вона сприймає ваші слова як критику і віддаляється. Ваші біль і злість ростуть – дочка робить ще один крок від вас. І ні ви, ні вона не знаєте, як вийти з порочного кола.
А що, якщо дивитися не в минуле, а в майбутнє? Уявити собі, як виглядають довірчі відносини між матір’ю і дорослою донькою. Що змінюється, коли дитина виростає? Їй вже 18, і те, що ви багато для неї зробили, говорить про те, що ви хороша мати, але не варто обмежувати душевне життя дівчинки.
З іншого боку, їй ще 18, вона не цілком доросла, хоча б тому, що не забезпечує себе грошима. Зараз вона радіє життю, в 18 років це природно, але є і зобов’язання, навчання, наприклад, які легко можуть виявитися на другому плані. Чи не помічати проблему – безвідповідально, змушувати вчитися – марно.
