Олександру 58 років, і він удівець. У нього є двоє дорослих дітей: дочка Ганна та син Василь.
Навесні та влітку чоловік живе за містом у невеликому будиночку. Він займається ділянкою та садом.
А коли холодає, пенсіонер перебирається зимувати до міста, там у нього є затишна однокімнатна квартира в одному зі спальних районів.
Діти не часто навідуються до батька. Хіба що тоді, коли їм щось потрібно. Останні кілька років вони вмовляли Олександра продати будинок та ділянку за містом.
Мовляв, їздити туди далеко, та й поряд немає жодної інфраструктури. Ганна та Василь турбуються, що, якщо їхній тато опиниться в небезпеці, вони просто не зможуть йому допомогти.
Проте насправді мотиви дітей Олександра були зовсім іншими. Вони не знають де можна знайти гроші. Ганнуся рано вискочила заміж, думала, що зустріла своє справжнє кохання.
Але насправді виявилось, що її чоловікові сім’я не потрібна. Коли дівчина вже була при надії, чоловік її покинув. Роботи гідної у неї не було, оскільки її завжди забезпечував чоловік.
На сина Олександр покладав великі надії. Однак і він не зміг стати на ноги. Вплутався в якусь авантюру, вклав багато грошей у бізнес, який зрештою прогорів.
Тож діти пенсіонера просто хотіли, щоб він продав будинок та поділився з ними грошима. Щоправда, Олександр завжди був проти. Він не вважав, що повинен допомагати своїм дорослим дітям фінансово.
Та й не було в нього такої можливості, поки одного прекрасного дня чоловік не покликав дітей до себе додому на серйозну розмову.
Ганнуся і Василь зраділи, думали, що батько нарешті одумався. Проте все виявилося дещо інакше.
«Діти мої, я знаю, що ви знаходитесь не в найвигіднішому становищі зараз і вам потрібні гроші. У мене є можливість допомогти вам», – сказав Олександр.
В очах брата та сестри з’явився вогник. Вони подумали, що їхній старий нарешті зважився на продаж будинку. Але реальність була інакшою:
«Ні, свій будинок я продавати не стану. Але я маю одиного хорошого знайомого, який погодився позичити вам гроші під відсотки. Ви повертатимете їх протягом декількох років.
Я за вас поручився, ви не можете підвести мене. Людина серйозна, ділова. З ним жарти погані.
Однак це в будь-якому випадку вигідніше, ніж брати кредит у банку, оскільки вам його там просто не дадуть».
Брат із сестрою перезирнулися здивовано. Але робити нічого, і вони погодилися. Справи Василя потихеньку пішли в гору, Ганна нарешті знайшла роботу. Вони завжди вчасно вносили щомісячний платіж через батька та більше не заїкалися про продаж будинку. Втім, вони навіть туди не їздили.
Коли настав час віддавати останню частину боргу, Олександр запросив дітей на дачу. Ганнуся та Вася не відразу зрозуміли, що сталося. Будинок геть змінився, ділянка розширилася, навіть корова з’явилася!
Заповзятливий пенсіонер не став чекати на запитання від своїх дітей і все їм пояснив:
«Я не думав, що виростив дітей, яким потрібні від мене тільки гроші. Але це моя провина, не ваша. Тому я вирішив вас провчити. Серйозною людиною, яка позичила вам гроші, був я сам.
А мені дав їх банк. Я заклав цей будинок та ділянку. Відсотки, до речі, були не такі великі, як для вас. З цієї причини і зміг відремонтувати будинок, корову навіть купив, Маміно назвав.
А ви, мої любі, за всі ці роки сюди ніколи не приїхали. Та й навіщо? Адже ви свого досягли».
Олександр сказав, що свій будинок ніколи в житті не продасть. Але на дітей не сердиться, Бог все вибачить.
Влітку чекає дітей на шашлики. Та й онуці теж не завадить побути на свіжому повітрі ближче до природи. Тільки Ганна з Васею до батька тепер не поспішають. Образилися.
