Мене звати Юлія, мені 35 років. Ми з чоловіком в шлюбі 14 років, маємо двох діток. Молодшому Віталіку зараз 9, а доньці Іринці незабаром 13.
Я не працюю відтоді, як стала матір’ю. Одразу скажу – діти для мене все! Щоденно я маю купу турбот з кожним із них. Школа, позошкільні заняття. У кожного з них своє особливе харчування.
Материнство займає весь день, на чоловікові вибрики чи роботу, я просто не маю часу. Тому фокусуюсь лише на тому, що для мене важливо.
Ігор хороший і турботливий батько, а от як чоловік, він став дивним останні декілька років. Почну з того, що з моменту, як наш син пішов у школу, чоловік натякає на необхідність працювати мені також.
Але ж він не розуміє, що хтось має дитину зі школи зустріти, нагодувати, відвести на спортивні заняття, уроки з ним робити врешті-решт. Ігор казав, що старша донька могла б мені допомагати, я ж навіть слухати про це не хочу.
Друга незрозуміла для мене новина, це те, що близько року тому у чоловіка з’явилась окрема квартира. Я одразу сказала, що якщо є кошти на ще одне житло, то потреби в тому, щоб я починала заробляти, немає.
Та й незбагненно мені. Ми разом не спимо. Я годую дітей окремо, він же їсть завжди десь поза домом. Я поруч не тисну на нього ні в чому. Тож навіщо йому окрема квартира?
Нещодавно сталася розмову, яка зробила мені дуже боляче. З Іриною ми товаришуємо сім’ями вже бозна скільки років. Чоловіки навчалися разом, познайомили і нас. Колись ми часто збиралися вчотирьох, але декілька років, як перестали.
Нещодавно Іра покликала мене в гості, зібрала своїх і моїх дітлахів у залі, включила відеогру погучніше і закрила двері. Їй було важливо, щоб ніхто не слухав.
За кавою жінка поділилася зі мною дуже поганими новинами. Їй чоловік якось у “веселому” настрої заговорив про нас, казав, що ми приклад поганої родини і перш за все поганої дружини. Додав, що певно скоро Ігор знов стане вільним чоловіком. Він вже заплатив гарним адвокатам і ті зараз рахують, чого це може моєму чоловікові коштувати. Тут мені захотілося плакати.
Так, я теж нещаслива у цьому шлюбі, але ж я закриваю очі на все! Я дозволяю йому жити окремо, ну хіба ж я хоч слово йому сказала. Мені здається чоловік хоче мене привселюдно зганьбити. Скоро буде суд над “поганою дружиною” і це я. Досі не розумію за що мені це все.
Запах шашлику висів над ділянкою густою, ароматною завісою. Вишневе вугілля шипіло, гублячи малинові іскри. Ангеліна,…
- Тепер ми з тобою житимемо по сусідству! – радісно повідомила Інесі старша сестра. -…
Людмила овдовіла рано. У тридцять п'ять років вона ховала чоловіка. Синові Васі тоді шість було,…
Валентина Сергіївна сиділа на жорсткій вокзальній лаві вже другу годину. Валіза, перев'язана старим шнуром для…
Юля сиділа на кухні та з задоволенням пила чай, що охолонув. Молодший, Мишко, якому було…
— Як це — я не лечу з тобою? — Антон розгублено стояв посеред кімнати,…