Прочитала історію про почуття страху перед кредиторами і хочу розповісти схожу історію. Минулого року до нас на роботу прийшла дівчина. Мені вона одразу не сподобалася, але вона обрала у подруги саме мене.
Я делікатно відмовчувалась, коли вона розпитувала про мене, про особисте життя, про хлопців. Дізнавшись, що я одружена, запитала, чи є в мене коханець. Я здивовано подивилася на неї і відповіла, що в мене є чоловік і дитина. Юля закотила очі і сказала, що я не сучасна.
Поведінка в неї була дуже зухвала і розв’язна, мабуть, вона хотіла всім нам показати, наскільки вища за всіх нас. Відмінний манікюр, модно одягнена, завжди з грошима, все це вона виставляла як досягнення та вміння жити.
Розповідала, що зустрічається із багатим хлопцем, щороку відпочиває на дорогих курортах, навіть на островах була. Ніхто в офісі не став уточнювати на яких, всі намагалися триматися від неї якомога далі.
Її це засмучувало, тому вона, як липучка, пристала до мене. То на каву кличе, то ще кудись, а як тільки вийдемо, одразу починає розповідати, як любить її хлопець, і як вона ним командує. Навчала і мене не бути дурною, а завести коханця. Чоловік для дому та заробітку, а зустрічі на стороні – для душі.
Я перестала виходити з нею, відмовлялася, що зайнята. Після цього співробітниця демонстративно перестала зі мною розмовляти. Я була лише рада. Ніхто з нас не міг зрозуміти, як вона потрапила на роботу, адже нічого до ладу вона не вміла і не робила.
Якось увечері йдучи з роботи, вона сказала, що не буде її тиждень чи два, тому що летить з хлопцем на Балі. Ми ще посміялися, чи зможе вона знайти на карті це місце, бо вже давно переконалися в її розумових здібностях.
Але ні за тиждень, ні за два, на роботу ця Юля не вийшла, а потім з’ясувалося, що до нас її влаштувала її тітка, яка працює в нашій компанії бухгалтером.
Ніякого багатого хлопця в неї немає, а є маса боргів і кредитів, ось тітка й хотіла, щоб вона працювала, а вона, не віддаючи її зарплати, сама погашала б її кредити. Але Юлю такий варіант не влаштував і вона звільнилася, а нам сказала, що їде на відпочинок.
Ми раді, що вона більше не прийшла, колектив у нас дружний і вона була не до місця зі своїми розмовами. Ми при ній ніколи нічого не обговорювали, розуміючи, що то за людина. От тільки мені цікаво, як почуваються такі люди, коли брешуть і розуміють, що ніхто їм не вірить
