Дізнався про зраду жінки і моє життя кардинально змінилося. Чи існує вірність взагалі?

Хочу поділитися своїм «досвідом», і просто дізнатися про думку людей щодо вірності.

Мені 34, вже років 6 працюю вахтами. Вдома буваю тиждень через тиждень. І так, можете сміятися, зі мною трапилася не нова історія. Місяць тому виявилася зрада дружини, її інтрижка на роботі тривалістю в рік. Дізнався я про все випадково, але це дуже сильно змінило моє життя.

Далі гірше: розбірки, скандали, розлучення (але не розбіглися), побив коханця, доклав усіх зусиль, щоб знищити його шлюб (коханець – колишній начальник її). Вдома знаходитися не міг, доводилося збігати на роботу, брав додаткові дні. Робив все аби не знаходитися наодинці з жінкою.

Після всього, що сталося, ми заспокоїлися і 1,5 року прожили в режимі «тиші»: дружина щось намагалася робити, виправити ситуацію, якось налагодити контакт, а я нічого не можу, я в депресії. Сталося таке, що я вже дійшов до склянки на вахтах. Все аби заглушити неприємне почуття.

Зараз стосунків з дружиною фактично немає, я дав їй повну свободу. Сам почав відриватися, дав собі «повний уперед». Коли зірвало всі гальма, зупинитися я вже просто не зміг.

Перша коханка трапилася в потязі, дорогою на вахту. І там за кілька днів я надолужив останні кілька років. Далі більше: купа різних зв’язків, випадкових і спеціальних, і завжди повний відрив. Чи то зголоднів до одуру, чи бажання помститися дружині рухало мною.

Шифруватися та переховувати це я навіть не намагався. Вже колишня дружина про більшу частину пригод знає, вже ловила і на листуванні, і відео бачила, і фотки. Наскільки дружині боляче – не знаю і мені чомусь якось байдуже. Вона ніби ревіла, вмовляла почати все спочатку і з чистого аркуша, хотіла все виправити. Але я перегорів, та й образ на неї, крім зради накопичилося.

А спитати хотів таке. Вірність – це взагалі марення? За своїм досвідом та досвідом рідних та колег з роботи, можу сказати, що не бачив стосунків без цього.

Цікава ваша думка, та й правду сказати, десь усередині є ще дитяче наївне бажання нормальної сім’ї.

 

Daria

Recent Posts

-Людочко, ну пробач мене, такого нерозумного! Не знаю, що на мене найшло! Я ж тільки тебе одну завжди любив! І досі люблю!

-У сорок років пізно починати життя із чистого аркуша… – подумала Людмила, коли від неї…

3 години ago

-Навіщо мені оця твоя? Нагуляв – сам і займайся нею! Нічого на мене чіпляти!

Маленька Віта, щоб її ніхто не помітив, потихеньку спостерігала за тим, як батько заводить в…

4 години ago

– Ну, як там твоя нова невістка? – Запитала Люба, дістаючи насіння. – Ой, не питай, – зітхнула Віра Павлівна. – Юля ця – покарання Господнє

Ключ насилу обернувся в замку - двері нарешті відчинилися. Олена зробила крок через поріг, струшуючи…

6 години ago

– Бабуся, вона завжди бабуся, – а онуки не чужі, сусідські. Ось і будинок дістанеться не чужим людям…

Дарія з цвинтаря йшла одна, остання. Вона б і ще залишилася, але сусідка кликала, поминати…

17 години ago

-Вони з мамою звикли до розкішного життя, а тато, тобто я, не може їм цього забезпечити

Чоловік із сином занесли у вагон сумки. Дбайливо все поскладали. -Все, йдіть! Уже пора. Сьома…

1 день ago