Для мене зрада завжди була найстрашнішим гріхом сімейного життя

Для мене зрада завжди була найстрашнішим гріхом сімейного життя. Це, психологічна травма, тому що в нашій родині й тато, і мама вірністю не вирізнялись.

Через це, вдома завжди були скандали, з’ясування стосунків, ревнощі. І ніколи не було теплої сімейної атмосфери, про яку я завжди мріяла.

Тож для своєї сім’ї я не хотіла такого. У собі я впевнена, що зраджувати ніколи не стану. Думала, що чоловіка собі підібрала вірного, але виявилося, що я його погано знаю.

За чотири роки, що ми разом, він ніколи не давав приводів підозрювати себе у зрадах. Я, звичайно, не стежила за ним, але все одно по чоловіку можна визначити, що він зраджує і без стеження.

Жодних тривожних дзвіночків не було, поки я не пішла в декрет. Спочатку теж все було нормально, доки я не потрапила на збереження і лікарі мені прописали повний спокій в інтимному плані.

Чоловік почав одразу висловлювати невдоволення, бо він у цьому плані дуже темпераментний. А потім припустив, що йому на час цього періоду варто завести коханку.

Я подумала, що це він так невдало пожартував, але чоловік був абсолютно серйозним. Він навіть аргументи підготував.

– Якщо я не наївся вдома, то піду підʼїдати в кафе. З інтимним життям теж саме. Ти ж не лаєшся, що я іноді вечеряю поза домом. Ось в мене тут таке саме ставлення, люблю я тебе, – знизав плечима чоловік.

В мене була істерика, бо це був мій страшний сон. Чоловік говорить про зраду, причому так просто, ніби це в магазин по хліб сходити!

Він кинувся мене заспокоювати, запевнив, що нічого робити не буде, але все одно це питання треба якось вирішувати, але це ми між собою домовимося.

І ось з того часу все, у мене почалася параноя. Мені стало здаватися, що чоловік мене обманює, що він вже знайшов коханку і щосили з нею розважається.

Здавалося, що від нього пахне жіночими духами, почала лазити в його телефон і по кишенях, чого я раніше взагалі ніколи не робила, бо довіряла чоловікові.

А після його слів і тієї легкості, з якою вони були сказані, я не могла йому довіряти. Я думала, що він просто не хоче, щоб я психувала, адже це погано може вплинути на виношування.

Ми часто стали сваритися, його не влаштовували всі мої розпитування, надмірна увага та підозра. А я не вірила його словам.

Якщо він у телефоні, то з якоюсь жінкою переписується. На роботі затримався? Зрозуміло, що він там робить. До друзів вирішив сходити? А може, до подруг?

Раніше в мене такого не було. Наші стосунки будувалися на довірі, але я тоді думала, що він до зрад ставиться так само суворо негативно, як і я, а з’ясувалося, що для нього, зрада – те саме, що сходити в кафе.

– Та я не знаю, як тебе переконати, що тоді просто бовкнув дурість! Ти до кінця життя тепер будеш мені сцени влаштовувати? – Вже не стримується чоловік.

Мені важко тримати себе в руках. Надія тільки на те, що це так гормони впливають на мою підсвідомість, а після появи дитини все зміниться і стан мій прийде в норму. Інакше наша родина довго існувати не буде.

You cannot copy content of this page