До 40 років я думав, що вже й не одружуся зовсім… Але на День народження щось змінилося, наче якісь сили мене почули…

Я добре запам’ятав свій сороковий день народження. Це була субота. Звичайна субота, яка нічим не відрізнялася від будь-якої іншої суботи. Я заварив собі каву, дістав з холодильника заздалегідь куплений еклер і почав снідати.

Пам’ятаю, сиджу, потягують ароматну каву, а в голові крутиться думка: “так і помреш самотнім, так і помреш …”.

Навіть солодкий еклер не розігнав тугу.
Помив посуд. А в голові продовжувала крутитися думка “так і помреш самотнім …”

Мабуть це була та особлива святкова хандра, яка частенько відвідувала мене під Новий рік, Різдво і на травневі. Справитися з нудьгою мені завжди допомагала зміна діяльності. У свій день народження я вирішив порушити звичний ритуал і відмовився від невпинного перегляду чергового серіалу.

Плану не було, просто почистив зуби і відправився в сквер.
Вибрав лавку в тіні поруч з озером. І сидів. Нічого не робив – просто витріщався на качок. Скільки так просидів? Не знаю, напевно, пару годин. У себе прийшов від бурчання в животі. Захотілося їсти. Пішов до найближчого ларька з продажу хот-догів. За прилавком стояла симпатична панянка років двадцяти п’яти.

– Що візьмете?
– А можна вас взяти? – ???
– Ну якщо ви не проти, то може складете мені компанію, а то качки порядком набридли.

Дівчина засміялася. Зробила мені смачний хот-дог. І яке ж було моє здивування, коли на серветці побачив номер телефону.
Подзвонив. Взяла трубку та сама дівчина, яка зробила мені хот-дог.

До речі, ми і ввечері сиділи на тій лавці, на якій я провів першу половину дня. Тільки на цей раз я спілкувався з прекрасною продавщицею хот-догів.

Я зазвичай дуже мовчазний, але в той вечір з мене прямо сипалися анекдоти, кумедні випадки з життя і, звичайно, компліменти.

На наступний день ми знову зустрілися … і через день … Це було прекрасно. Мене ніхто не міг вивести зі стану перманентного коматозу. А ця дівчина змогла. І їй особливо навіть робити нічого не потрібно було.

До речі, пам’ятаєте я згадував, що на вигляд їй було років двадцять п’ять? Виявилося, що недавно вона відзначила свій тридцять другий день народження. Унікальна жінка … Як їй вдається виглядати так молодо? А може це гормони і любов? Все одно … Але так приємно тепер прокидатися вранці і бачити її)))

Related Post

Мій син як деревце з підрубаним коренем, тому що без татаМій син як деревце з підрубаним коренем, тому що без тата

«Мама, тато, я – щаслива сім’я!» – щоразу, коли ми з сином зустрічаємо цей сюжет в його дитячих книгах, ентузіазм в моєму голосі пропадає. Фарби, дзвін, іскри радості від спілкування

facebook