Три роки живу з чоловіком, стосунки у нас відмінні. Я переїхала до нього з Києва, де у мене була стабільне життя, хороша робота і дорослі діти, що живуть своїм влаштованим життям, в місті де тепле море.
Він далекобійник, періодично без роботи, а я живу тут перший рік, не працюю, так як за будинком і городом потрібно доглядати, і роботи по господарству багато, і так ледве все встигаю.
Чоловік вдома буває раз на місяць, так що спілкуюся я переважно з його татом (чудовий дід, поки не починає політичні просторікування) і дочкою чоловіка.
Ось вона-то і є для мене найсильнішим подразником. Вона працює, але отримує вкрай мало. На цю зарплату у неї завжди свої плани, за ЖКГ платить дідусь, продукти купую я і частково дідусь, готую я.
Крім того, його дочка не робить по дому нічого, якщо попросити, то робить так, що просити більше не хочеться, але в холодильник і каструлі лізе без докорів сумління і з’їдає не все підряд, а те, що смачніше (важить 110 кг).
Натяки на те, що ми з чоловіком теж хочемо економити його нестабільну зарплату, не чує жодного разу.
Як, не образивши і остаточно з нею не посварившись, дохідливо пояснити, що дорослій жінці 26 років пора б злізти з чужої шиї? На неї мені наплювати, в принципі, нехай зі своїм життям робить що хоче, але сваритися через неї з чоловіком в мої плани не входить.
Я дуже рада, що мама зважилася у свої сорок вісім років почати все з чистого…
Моя сестра минулого року отримала цікаву пропозицію щодо роботи та поїхала за контрактом на чотири…
Наша сім'я не скажу, що була дуже багатою, але цілком заможною. Батьки оплатили нам з…
Мій чоловік - Андрій - єдиний "дорогоцінний синочок" Тамари Павлівни. Чи треба говорити, що вона…
Я одружений вже одинадцять років. Коли зустрів Марину свою майбутню дружину, вона була молодою, дев'ятнадцятирічною…
Нам із чоловіком по сорок п'ять років, у нас є доросла донька. Їй нещодавно виповнилося…