Доньці сім років, і моя мама має на неї величезний вплив. Живемо ми разом з моїми батьками, мама вже 5 років на пенсії, і коли я вийшла на роботу після декретної відпустки, вона стала багато часу проводити з Яною. Робити їй більше нема чого, працювати вона вже не хоче, тому й няньчилася з онукою.
Але проблема, мама намагається її у всьому контролювати, постійно вказує що робити, з ким можна дружити, а з ким не можна, що потрібно одягати, коли виходити на вулицю. І так у всьому.
На мої неодноразові зауваження, у мами один аргумент: на її думку, дуже вагомий: «я і тебе так виховувала, і ти виросла порядною людиною, не потрапила в погану компанію». Те, що мама тоді працювала, і я здебільшого була надана сама собі, а до бабусі в село їхала тільки на літо, вона, мабуть, уже забула. Я не пам’ятаю, щоб батьки мене так контролювали.
Щоб не образити маму, і хоч якось нейтралізувати її вплив на доньку, я вже підсовувала їй книжки авторитетних педагогів, але мама, почитавши, казала, що не погоджується з таким підходом до виховання дітей.
Довелося якось поговорити з нею серйозно і сказати, що дитині потрібно давати більше свободи та право вибору, мама лише образилася: «Це означає, що ти мені не довіряєш свою дитину? Коли Яна була маленька, тобі була потрібна моя допомога, тоді ти так не говорила».
Після цього, образившись на мене, мама стала говорити Яні, якщо та до неї звертається: «Іди, питай у мами, вона розумна, все знає». Я стала більше часу проводити з дочкою, намагаючись пояснити їй, що з бабусею у нас тимчасові розбіжності, але зауважила, що виховання мамою не пройшло для дитини задарма.
Вона іноді мислить і говорить словами бабусі, розповідаючи про своїх однокласників, характеризує їх з погляду, що всі погані, а вона розумниця. Як перевиховати доньку, якщо живемо разом, і мама не хоче мене розуміти?