Дочці 12 років. Вона завжди була затятою захисницею тварин, навіть зоопарк бойкотувала, на відміну від усіх нормальних дітей. Нещодавно заявила, що вони з подружкою вирішили стати вегетаріанками, і більше не їстиме м’ясо та рибу. Спочатку мені здалося, що це її подружка вплинула на неї. Проте цього я певно не дізнаюся.
Я думала, що її надовго не вистачить, але вже понад місяць минуло, а вона тримається. А ось у мене проблем побільшало. Раніше прибіжиш з роботи, звариш на швидку руку сосиски чи пельмені, і ситі. А зараз потрібно морочитися із соєвими котлетками, овочевими запіканками та всякою іншою схожою їжею, якою тепер харчується дочка.
Сама вона готувати доки не вміє, хоч і намагається. Та і я, правду кажучи, кулінар ще той, більше звикла харчуватися напівфабрикатами. Чоловіків в будинку немає, тому з їжею особливо не морочимося. Точніше, раніше так було.
Якщо чесно, мені навіть соромно купувати і їсти при дочці м’ясо. Хоча вона мені з цього приводу нічого не каже, але мені здається, що їй бачити це неприємно. З іншого боку, це її свідомий вибір і її ніхто не змушує травою харчуватися. Ось тільки чи не рано в 12 років? Та й навіщо? Худнути їй не треба, вона і так, як палиця. Просто не можу зрозуміти, навіщо у такому віці забивати собі мозок такими речами. Адже молодому організму потрібне повноцінне збалансоване харчування, м’ясо тощо. Проте і сваритися з нею не хочеться. Донька єдине що у мене є.
Мені здається, вона наслідує відому американську співачку Аріану Гранде, яку вона просто обожнює. Вся кімната в плакатах цієї артистки. В принципі я нічого проти не маю, мені Аріана подобається. На зголоднілу мумію вона зовсім не схожа, ось тільки цікаво, коли вона перестала їсти м’ясо? У скільки років?
Боюся, що відмова від м’яса у такому віці вплине на розвиток доньки. Чи є тут вегетаріанці з дитинства? Ваша думка?
Дівчинка на інвалідному візку приїхала до притулку для тварин і хотіла забрати додому найнебезпечнішого собаку:…
Та ніч почалася мирно. Я складала білизну, коли раптом з вітальні пролунав крик Лілі: -…
Оля пам'ятала той день до дрібниць. Три роки тому, а наче ціла епоха. Олексій кинув…
– Може, не будемо так коротко? – із сумнівом запитала перукарка, оглядаючи майбутній масштаб робіт.…
- Мамо, ти чого так довго? У нас два дні всього, а ти годину вже…
У Насті не стало батька. Мама повідомила їй про це тихо й швидко, ніби це…