Ми з моєю дружиною живемо за такими правилами, де, здавалося б, обидві працюючі людини з однаковим навантаженням повинні також однаково стежити за господарством.
Нам обом нещодавно виповнилося 26 років, і ми колеги по роботі вже другий рік. Оскільки я познайомився зі своєю дружиною в коледжі, де ми навчалися на одну спеціальність, то запропонував їй влаштовуватись на роботу разом зі мною, щоб завжди бути поряд.
Багато хто говорить, що через це конфлікти між нами виникатимуть набагато частіше, проте працюємо ми завжди злагоджено. Проблема тут зовсім інша.
Щоразу, коли після роботи ми з Ганною приходимо додому, за приготування вечері та прибирання приймаюсь тільки я.
– Ганно, помиєш, будь ласка, посуд?
– Любий, я так втомилася, давай вже завтра, – дружина лягла на диван і залипла в телефоні.
Поки я готував вечерю, у моїй голові вкотре промайнула думка про несправедливий розподіл обов’язків у нашій родині. Ви не подумайте, що я тиран якийсь, який змушує дружину щодня вести справи по дому.
Я, звичайно, тільки радий їй допомагати. Але достеменно не робити все за неї! Міг би ще зрозуміти, якби вона працювала в іншому місці або стояла вище за посадою. Але ми колеги, які виконують ту саму роботу в одному кабінеті.
Вона дівчина не дурна, розуміється на своїй справі, і тому в мене язик не повертається сказати, що їй доводиться складніше, ніж мені.
На вихідних ми разом начебто затіяли прибирання. Ініціатива навіть була не моя – запропонувала Ганна. Я приготував усе необхідне: ганчірки приніс, набрав воду у два відерця, зібрав швабри.
– Розділімо квартиру навпіл. Я приберу кухню, комору та ванну з туалетом, а ти всі інші кімнати, добре?
– Ага, – вона кивнула, взявши одну з ганчірок з відром, і попрямувала до спальні.
Коли я закінчив прибирати половину своєї частини та зайшов до дружини, перевірити, як у неї справи. Ганна сиділа на дивані, знову залипаючи у телефон. Говорити я їй нічого не став, тому протягом наступних двох годин прибирався ще за неї.
Пізніше ми обидва вирішили подивитися якийсь фільм по телевізору. Дружина сказала:
– Слухай, а сходиш у магазин за чимось смачненьким?
Тоді мені ледве вдавалося стримати обурення щодо її ставлення до моєї праці. Знаючи, що я за неї все зробив, могла б запропонувати свою допомогу і сама сходити за чимось смачненьким. Тоді я промовчав, кивнув і подався до найближчого маркету.
Той день був не поодиноким випадком у нашому сімейному житті. Остаточно вирішивши розібратися в ситуації, я дочекався відповідного моменту. Через тиждень дружина знову відмовилася мити за собою посуд, коли я її про це попросив.
За вечерею ми зазвичай такі теми не обговорюємо, щоб не лаятися під час їжі, проте сьогодні мені захотілося висловити їй все своє невдоволення.
– Ганно, мені правда потрібно з тобою дещо важливо обговорити.
– Я слухаю, – байдуже сказала вона, не відриваючись від екрана телефону.
– Прибери його, будь ласка! – я трохи підвищив тон. – Це правда для мене дуже важливо.
Дружина здивувалася, зробила, як я сказав, і завмерла в очікуванні моїх слів. Зібравшись із думками, я прямо почав висловлювати їй все, що накипіло:
– Розумієш, що мені доводиться складно, коли моя дружина відмовляється щось робити вдома. Мені хотілося б отримувати якусь віддачу, допомогу, підтримку, розумієш? Адже ми з тобою працюємо однаково за часом, отримуємо ту саму зарплату. Давай прибирати, готувати та робити інші справи теж разом?
Коли я це все говорив, то навіть не думав, наскільки жахливо Ганна відреагує на мої слова. Дружина почала кричати, виставляючи із себе жертву:
– Я щодня цілодобово працюю, жах як сильно втомлююся, а ти мене ще про щось просиш? Ти зовсім не цікавишся моїм станом, а ще щось кажеш?
Її звинувачення на мою адресу були повним наклепом. Я завжди цікавлюся її справами та настроєм, бо це потрібні для мене речі. Вона й сама чудово це знала, тож я й прийшов у ступор, почувши таке.
– Навіщо брехати, коли ми тут із тобою удвох? Якщо я ще чогось не знаю, то поясни мені це прямо зараз, у чому проблема? Розберімося, що не так.
– Я не хочу ні в чому розумітися. Ти мене і так не розумієш, і в чому тоді сенс?
– Гаразд, мені б ще дещо хотілося спитати. Що означає “працюю цілодобово”?
Тоді дружина мені слізно почала доводити, що після роботи у неї залишається багато незакінчених справ, які їй доводиться закінчувати вже вдома пізно ввечері, щоб здати завдання наступного ранку.
– Ганно, а чому я про це не знаю? Чому ти тоді мені не розповідала?
– Ти ж не питав нічого такого!
Значить, я ще й запитати мав про те, про що навіть не мав гадки. Загалом, вивернувши всі мої пред’явлення, дружина виставила винним мене, а потім ображена пролежала в спальні весь вечір.
До речі, коли я дізнався у директора про навантаження на наш відділ, то чудово зрозумів, що Ганна просто обдурила мене того разу, коли скаржилася на нескінченну роботу. І завдання, які не встигає виконати на роботі.
І тоді мені було вже прикро не за її ставлення до обов’язків, а за брехню, яку вона використала, щоб виставити себе бідною та нещасною. Я все частіше почав замислюватися про розлучення. Який сенс продовжувати стосунки, якщо я все одно роблю все сам?
