Іра і Артем черговий раз сварилися. Безгрошів’я так набридло дівчині, що та ладна була дияволу душу віддати, аби тільки вилізти з цієї ями. Артем не розумів, чого їй бракує є хата в селі, великий кусінь городу, корови. Живи і радій. Іра інша була, не пристосована до роботи, не те щоб лінива, просто не її це було.
Вона вчителькою працювала, з дітками займалася, максимум могла зелені на городі посіяти та пирогів з вишень напекти. Вони тільки рік назад одружилися, а вже один одного ні на очі. Тоді Ірина з пересердя сказала коханому, що вона з першим зустрічним в ліжко ляже, щоб тільки його, Артема більше не бачити. Артем не повірив, гримнув дверима і пішов до сусіда горе запивати.
В село приїхала бригада будівельників, одному не вистачило казенного житла, тому довелося по людям шукати. В Іри був гарний літній будиночок, тому вона не проти була поселити до себе квартиранта бо гроші дуже треба були. Ввечері вона пішла спитати чи бува чогось не треба йому, він попросив якщо є молока, навіть заплатити ладен був.
Вона запросила його в будинок до столу, Артем всеодно аби тільки зранку вернувся. Слово за слово. Іра була дуже гарною, тому все сталося швидко. Він скучив за жіночою ласкою, вона хотіла помститися Артемові.
Через 4 тижні Іра захворіла, а потім виявилося що вона вагітна. Обидва чоловіки стояли біля неї і чекали на вердикт. Вона зробила теста і сказала що не вагітна. Артем з полегшенням видихнув, Толя, так звали квартиранта навіть був засмутився, бо полюбив Ірину всім серцем.
Іра збрехала, пішла до ворожки спитати що робити, та тільки й сказала що нічого, все саме вирішиться. Анатолій через тиждень мав їхати, тому вона розуміла, що втрачає його кожну мить. Якось вони дізналися все-таки що Ірина носить дитину під серцем. Обидва почали бігати біля неї, щось щебетати. Тільки Артем ходив навколо, а Толя то кавуна з райцентру привезе, то підлогу помиє, то город скопає замість неї.
Вирішила Іра сказати Тобі правду, а він і не здивувався сильно, відчував що любить її. Вони поїхали в місто, але з часом Анатолій став якийсь жорстокий і дуже злий. Ірина і слова боялася сказати. Уже на останніх місяцях було нестерпно, він звинувачував її у всіх гріхах, бо ж знав що безплідний.
Народився хлопчик, наче і схожий на Толю, його це ще більше дратувало. З часом все налагодилося. Іра завагітніла вдруге. Тоді Толя і признався що він не може мати дітей. Але ж вона знала, що то від нього. Тихцем зробила ДНК на обох дітей і тицьнула йому в вічі. Більше Толя в своїй коханій не сумнівався.
