Іванка з Віталіком сиділи на лавці неподалік лікарні. Близько десяти хвилин тому вони були в лікаря, де почули те, чого не побажаєш почути жодній молодій парі. Іванка не зможе народити дитину. Дівчина сиділа й заливалася сльозами, а хлопець тримав її за руку й заспокоював.
Їхню розмову порушив несамовитий плач дитини. Неподалік від них сиділа жінка з коляскою. Малятко плакало, а жінка, вочевидь, докладавши сили, трясла коляскою, щоб заспокоїти дитину. А попри це кричала: “Дістала вже! Закрий рот інакше я тебе тут лишу!”
Іванка витерла сльози, а Віталік встав й підійшов до тієї жінки. Трохи поговоривши з нею, покликав Іванку. Коли дівчина підійшла, вжахнулася. Гope-мати була п’я на, а дитина — аж син я від плачу чи то від холоду. На вулиці була вже пізня осінь і от-от мав випасти сніг, а дитина лежала в тій колясці в одному легенькому комбінезоні.
З вигляду жінка не була схожа на п’яницю, пристойно одягнута, з дорогим телефоном і елітнім спиртним напоєм під лавкою.
Її забрала поліція, а дитину Віталік взяв на руки й поніс до лікарні. Вже там лікарі сказали, що з дитиною все гаразд й вона цілком здорова, без патологій, тільки їй потрібен догляд, бо їй від сили всього тиждень. Іванка залишилася з нею у лікарні, а Віталік побіг у відділок, щоб дізнатися щось за її маму.
Коли жінка отверезіла, розповіла, що дитина їй не потрібна. Вона напише від неї відмову, як і планувала зробити в пологовому будинку. Тоді вона її пожаліла, бо думала, що її “тато” їх не покине, але його як вітром здуло, коли він дізнався про народження донечки. Тому тепер Уляна, так вона її назвала, їй не потрібна, бо з нею їй немає куди податися. Звісно, коли в голові одні тільки гулянки й розваги, які можуть бути думки про виховування дитини. Жінка ледве слова підбирала, але розповіла про дівчинку все. Уляні було всього 11 днів. Ще трохи, й вона б підкинула її комусь, або віддала в перші кращі руки.
Віталік вийшов з відділку. Його не цікавило, яка там дальше доля спіткає ту жінку. В одному він був впевнений — Уляну вони всиновлять. Коли прийшов у лікарню й розповів усю ситуацію дружині, вона сказала, що ця дівчинка була послана їм небесами.
Молоде подружжя вирішило всиновити дівчинку й почало збирати всі документи на опіку.
Зараз дівчинці вже рік. Вона росте дуже жвавою та цікавою дитиною, з кожним днем хоче все більше й більше пізнавати світ. А молоді батьки не можуть повірити своєму щастю. Можливо дійсно ця дитина появилася в їхньому житті не випадково?
